На какие вопросы должна ответить наука география?
ответьте ​

В течение многих веков это была описательно-познавательная наука, задачи которой сводились к открытию и описанию ранее неизвестных стран и земель. География столетиями накапливала факты; ее главная задача состояла в том, чтобы шаг за шагом воссоздать картину поверхности земного шара, т. е. нанести на карту и описать берега материков и островов, горы, реки, озера и т. д. Долгое время география представляла собой своего рода энциклопедический свод самых разнообразных сведений и давала ответ на вопросы “где? ” и “что? ” - т. е. указывала местонахождение различных объектов на поверхности Земли. Строго говоря, она еще не была наукой в полном смысле слова, ибо наука должна отвечать на вопросы “как? ” и “почему? ”. Настоящая наука объясняет факты, формулирует законы, обладает своей теорией

География - это землеописание в переводе с латинского. Это наука, зародившаяся на заре человеческой цивилизации. Это наука самая древняя и была освоена раньше, чем наука о физике, химии и даже истории! в настоящее время она решает совершенно другие цели, чем в . Только в течение последнего столетия география превратилась из описательной десциплины в теоритическую науку. Наука начала возраждаться и иметь новые содержания о ней. Сейчас география - это наука, которая изучает и объясняет распределение явлений в пространстве - на Земле, материках, определенных странах или населенных пунктах. Она ищет ответы на вопрос "где? " и "почему? " (то есть, почему явления происходят там, где они бывают?) . География также раскрывает связи между миром человека и миром природы. Она разъясняет, как лучше использовать богатства природы; что делать, чтобы природа не оскудела, чтобы не исчезли леса, не обмелели реки, не потеряли плодородия почвы.

мінливість є найбільш характерною рисою погоди. вона змінюється протягом доби, тижня, місяця, року. і все ж, незважаючи на її часті "примхи" і сезонні особливості, ми знаємо, що в середній азії погода тепліша і сухіша, ніж у нашій країні. в західній європі зими звичайно м'якші, ніж у сибіру, в тропічних широтах ніколи не випадає сніг (за винятком розташованих там високих гір), а в полярних районах не буває тропічних злив.

кожній місцевості притаманні свої погодні умови, певні межі, в яких можуть змінюватися температура, опади тощо. так, в україні стовпчик термометра ніколи не піднімався вище +40,7 °с (така температура була зафіксована вперше на станції сарата одеської області в серпні 1927 р., а вдруге — рівно через три роки на станції клепініно в криму), а взимку не опускався нижче ніж -40,7 °с (м. луганськ, 8 січня 1935 цікаво, що в тому ж серпні 1927 р. на метеопосту в смт. нижанковичі львівської області було зареєстровано аж 696 мм опадів протягом одного календарного місяця — рекордна кількість. отже, нестерпна спека в одному регіоні і незвичайно рясні дощі (як у черапунджі! ) в іншому дали про себе знати майже одночасно. варто додати, що найбільша річна кількість опадів — 2361 мм — у нашій країні була зареєстрована в українських карпа