Діал.заст.розм.вульга.слова нажиратися. маршрутка. газдиня. дукач.ківі

Великі сини україни т. шевченко та і. франко вийшли з народу. своїми творами, талантом вони заслужили всенародну шану. переді мною шевченків «кобзар». цю безсмертну книгу читали ще сучасни­ки шевченка, а сьогодні перечитуємо ми, діти xxi століття. справжнім шедевром є вірш «садок вишневий коло хати…», який був напи­саний далеко від батьківщини. шевченко змальовує традиції українців — це дружна сім’я, де є гармонія людини і природи. ми бачимо садок вишневий, бать­ківську хату, сім’ю, що вечеряє коло хати… і чуємо, як хрущі над вишнями гудуть, тьохкає соловейко, співають дівчата. ця поезія дуже милозвучна, тому ста­ла народною піснею. інша пейзажна поезія «за сонцем хмаронька пливе» пройнята смутком. адже розлука з рідним краєм тільки посилює спогади про батьківську хату, мальов­ничу природу. шевченко вживає такі епітети: синє море, хмаронька рожева, ту­ман сивий. метафори: серце одпочине, туман оповиє душу. порівняння: мов мати дитину, неначе ворог. все це надає віршові поетичності і наближує до фольклор­них творів.