Задание 2 ( ). Как отвечать на вопросы по литературе
Прочитайте диалог Даши и цветка.
— А как тебя зовут? — спросила Даша.
— Меня никто не зовет, — сказал маленький цветок, — я один живу.
ответьте на вопросы:

Почему цветок так необычно отвечает на такой простой вопрос? В каком значении употребляет глагол «звать» Даша, а в каком — цветок? Что этот ответ говорит о цветке?

В чем смысл финала рассказа? Почему почти все новые цветы казались Даше хуже , а его сын оказался «немного лучше и его и еще прекраснее»?

​

Глагол «звать» мы встречаем диалоге Даши с цветком:

- А как тебя зовут? - спросила Даша.

- Меня никто не зовет, - сказал маленький цветок, - я один живу.

Девочка использовала глагол «зовут» («звать»), чтобы узнать имя цветка. Но он понял смысл глагола буквально. Он подумал, что звать – значит приглашать куда-то. Поэтому он ответил, что он один одинок, поэтому его никто никуда не приглашает. Теперь мы знаем, что слово «звать» является многозначным:

Именовать

Приглашать куда-либо

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це ву­лиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам'я­таю про неї і повертаюся туди.

  Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.

  Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

  Запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

  Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятни­ком — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.

 Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовто­му листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по пре­красному м'якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Від­чуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна

замість Херсона поміняєш на своє місто