Подробнее расскажите про день читмил​

Объяснение:

Читмил (англ. cheat meal: cheat — «мошенничать», «обманывать»; meal — «еда») — это запланированное нарушение диеты. Приём пищи, состоящий из вкусных, но запрещённых в обычные дни продуктов вроде сладостей, фастфуда или алкоголя.

Такая особенность питания очень популярна в сообществах культуристов и фитнес‑маньяков — любителей, которые не выступают на сцене, но занимаются силовыми тренировками и стремятся к мускулистому телу с низким процентом жира.

Считается, что читмил снизить психологическое напряжение от невозможности потреблять любимые вкусные продукты и тем самым поддерживает готовность и дальше сидеть на диете.

Также предполагают, что периодический профицит калорий и углеводов ускорению метаболизма, замедленного в процессе снижения веса, и подталкивает тело к дальнейшему сбросу жировых отложений

1) модифікаційна мінливість  — зміни у  фенотипі  організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії  генотипу  із навколишнім середовищем. зміни в організмі та модифікації не успадковуються. у цілому поняття «модифікаційна мінливість» відповідає поняттю «визначена мінливість», яке ввів  чарльз роберт дарвін

2)  виходячи з розуміння молекулярних і цитологічних основ функціонування апарату спадковості, викладених у попередніх розділах, можна описати процеси передачі кінцевого результату активності генів - ознак - від батьків до нащадків і далі в ряду поколінь. при цьому використовують певну систему позначень, яка дозволяє, відволікаючись від конкретних молекулярних механізмів, записати процес у символьній формі - на кшталт того, як за формул і рівнянь описують фізичні процеси. так само, як фізика тісно пов'язана з фізикою експериментальною, така формальна генетика є засобом або передбачити характер розподілу ознак у нащадків на основі відомостей про набір генів (генотип) батьків, або навпаки - установити генотип батьків і нащадків за кількісним розподілом ознак.

історично генетика як наука розпочалася саме з вирішення питань другого типу, і досить довгий час носила характер формальної дисципліни просто тому, що молекулярна природа гена була невідомою. проте це не завадило встановити важливі генетичні закономірності вже в цей початковий період.

основні закони спадковості були відкриті грєгором менделем (1822-1884), монахом августинського монастиря, який жив у австрійському місті брюнн (нині брно, чехія), викладав в монастирській школі та експериментував із передачею у спадок індивідуальних ознак гороху  pisum sativum.  робота менделя, яка є взірцем наукової роботи, тоді не уваги широкого загалу, оскільки випередила свій час. менделівські результати були відкриті заново через з5 років, а саме в 1900 р. (див. історичну довідку), відколи й беруть початок систематичні генетичні дослідження.