5. Добери синоніми до слів. Сміятися розумний ХОДИТИ Ясний.​

Літературна мова – це нормована мова з погляду лексики, граматики, орфографії, орфоепії (тобто це певні критерії вживання слів та речень); це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови. вона обслуговує всі сфери діяльності суспільства (матеріально-виробничу, державну, культуру, радіо і телебачення, пресу, освіту, науку, художню літературу, побут людей); є засобом вираження національної культури, національної самосвідомості українців. літературна мова є вищою (зразковою), наддіалектною формою існування національної мови. о. горький писав: "поділ мови на літературну і народну означає лише те, що ми маємо, так би мовити, "сиру" мову і оброблену майстрами ." літературною мовою створюються художні твори і наукові праці, це мова театру, школи, газет і журналів, радіо і телебачення, інакше кажучи, це мова загальнонародної культури і мова спілкування культурних людей. у той самий час нею розмовляють у родині, на роботі, у колі друзів, у громадських місцях. літературна мова об'єднує представників нації незалежно від місця їх проживання чи соціального стану.