3'ясуйте, якою частиною мови с виділені слова в реченні (цифра позначае наступне слово). Діти вибирають книжки про драконів та ельфів, (1)характерників і (2)зачарованих музикантів, а, прочитавши тх, урешті виростають сильними й добрими, здатними (3)свідомо протистояти злу в (4)реальному житті та у власній А іменник Б прикметник В прислівник Г форма діеслова (дісприкметник) Д форма діеслова (діеприслівник)​

  найпрекрасніша пора року - весна                              тануть сніги, біжать струмочки, починає пробиватися перша травичка, розпукуються бруньки, з'являються тендітні квіти, чути спів це настала весна — найпрекрасніша пора року, оспівана поетами за свою первозданну красу.          весна приносить із собою не тільки довгоочікуване тепло, вона приносить радість і надію, надію на краще. після невблаганних морозів та лютих завірюх, після снігів, які вкривають землю пуховою ковдрою, після зимової сплячки, у яку, здається, не лише деякі види звірів, а вся природа, нарешті настає весна — прекрасна царівна у зеленому вбранні та віночку ніжних квітів.                        мабуть, немає нікого мудрішого за матінку-природу, бо інакше як пояснити, що щороку одна пора змінюється іншою та незмінно настає найочікуваніша з них — весна. вона пробуджує у душах людей щирі та ніжні почуття, бо весна настає не тільки в природі, а й у серцях тих, хто здатен відчувати красу та спроможний милуватися навколишньою красою, яка, і справді, може залишити байдужими тільки кам'яні серця.                                    разом із потеплінням повітря відбувається потепління у душі, і так само, як ламається крига на річці, ламається крига, яка сковує людські серця. весна обіцяє змінити все на краще, вона пророкує настання нових — кращих часів, і навіть найзапекліші скептики та песимісти починають вірити у те, що негаразди та неприємності залишаться десь у минулому, що їх забере із собою зима, яка вже минулася, а весна разом із пахощами квітів принесе пахощі надій.                                    весною всі намагаються вибратися «на природу» — в ліс або поближче до річки. щоправда, більшість «веселих компаній» не дуже роззирається навкруги, а захоплюється, здебільшого, «напитками та наїдками», залишаючи після себе бруд і спотворюючи галявину, на якій вони збиралися. люди, які не вміють та не хочуть бачити красу навколишнього світу, втрачають багато (вони й самі не розуміють, наскільки багато), бо яке ж це щастя — вдихнути у лісі свіже, прозоре повітря, дослухатися до співу безлічі пташок, які ховаються у гіллі, дивитися на тендітні квіточки, які щільно вкривають прекрасною та різнобарвною ковдрою теплу землю. хотілося б, щоб усі бачили та відчували красу природи та на питання павла тичини:                     «ви чули ж бо: так липа шелестить,          ви знаєте, як сплять гаї? »            кожній людині можна було б сказати:                     «та ви вже знаєте, як сплять гаї»