Соціальна база Комунізму (які верстви підтримували)

Комуні́зм (від лат. communis та фр. communisme — спільний, загальний) — політична ідеологія, заснована на ідеї суспільства загальної рівності та свободи, суспільної власності на засоби виробництва та безгрошового перерозподілу майна[1].

Історія комуністичних ідей Редагувати

Ранні етапи становлення комуністичних ідей Редагувати

Перші комуністичні ідеї проголошувалися ще в античній Греції зокрема у творах Платона і Арістотеля. Платон, виступаючи проти софістів, відстоював ідею Всезагального Блага, що була центральною в його розумінні держави взагалі та ідеальної (в платонівському розумінні) держави зокрема. Заради Загального Блага в ідеальній державі Платона заборонена приватна власність. Арістотель у творі Політика критикував ідеї Платона і відстоював необхідність приватної власності, проте висунув не менш важливу для становлення комунізму ідею зняття суспільного розподілу праці за віком, та ідею того, що суспільство має створювати умови кожному громадянину для універсального розвитку. Саме тому 8 книга Політики присвячена вихованню.

Раннє християнство також висувало коло ідей, що мали значення для становлення комунізму. Воно було релігією рабів, що прагнуть до знищення свого рабського становища. Саме тому, рівність людей, що проголошувалась у ранньому християнстві, розумілася як рівність перед Богом, в той же час кожну людину визначали як раба божого.

Годы царствования Александра II: 1855-1881. Он получил прозвание "Освободитель".

Причины, тормозившие развитие крестьянских хозяйств в пореформенное время: недостаток средств у крестьян для осуществления реформ, отсутствие правовой защиты владельцев земли перед претензиями крестьян на землю, отсутствие специальных организаций для предоставления крестьянам кредитов и техники.

Классы, формировавшиеся в процессе завершения промышленного переворота в России: промышленная буржуазия, пролетариат, крестьянство (особенно богатые крестьяне-купцы), интеллигенция.