Паспорт твору "СЕстра" Марко Вовчок

митько і сергійко — учні київської школи. цілий рік вони мріяли провес­ти канікули в селі, але батьки боялися, що хлопчики не будуть слухати бабусю. винахідливі шестикласники зуміли довести старшим, що їм вкрай необхідно ви­їхати з києва.

і ось вони у бабусі, яка не обмежувала їх ні в чому. хлопчики мали змогу вільно розпоряджатися своїм часом. вони відремонтували старий курінь на бе­резі лісового озера, ховалися в ньому вдень і навіть залишалися ночувати.

ніщо не проходило повз увагу допитливих гостей. перебування біля озе­ра стало ще цікавіпіим, коли друзі виріпіили спіймати чудовисько, яке буцімто жило в озері.

винахідливі хлопчики виріпіили викопати яму, куди мав потрапити митько- завр. добре, що вони не встромили гострий кілок у ту яму, бо впав до неї не ящір, а дід трохим, бабусин сусід.

щоб міфічна химера лісового озера не проминула засідку, митько придумав прив’язати до дерева приманку. козу хлопці побоялися тягти до лісу, самі не хо­тіли потрапити чудовиську у пащу, тож виріпіили, що для цієї справи підійде й курка. з великими труднощами їм вдалося піймати птицю і прив’язати її до де­рева. але капосна курка сховалася за стовбур і стала несамовито квоктати тільки тоді, коли почула голос діда трохима з ями. хлопці відбріхувалися як могли, але старий все-таки зрозумів, що і лопату, і курку принесли до лісу саме вони.

таємниця лісового озера розкрилася зовсім випадково. коли хлопці помі­тили у воді голову чудовиська, митько став кидати каміння. хоч не з першого разу, а він таки влучив йому прямо межи очі. і раптом у нічній темряві почувся крик: «рятуйте! » друзі зрозуміли, що тим «чудовиськом» був васько.

пригоди на березі лісового озера стали для допитливих хлопчиків нагодою якомога більше дізнатися про минуле землі. у школі вони вчилися абияк, ніх­то не бачив у їхніх руках книжок, а тут на канікулах та ще й без примусу хлопці чимало прочитали. я думаю, що з цього літа зоологія та біологія стануть їхніми улюбленими предметами.