Ania07

05.06.2021 18:04

Українська мова

Есть ответ 👍

1. Пунктуаційну помилку допущено в рядку А «Ракета така, як і його літак, – киває старий на сина й зауважує: – Опецькувата, блискуча... Викапаний літак, тільки крила обрубані».

Б Тоня, нахилившись до матері, шепоче їй у захваті: «Гляньте, мамо, у нашого Петруся гагарінська усмішка! Це в них тепер, видно, мода така...»

В «Кожне ягнятко через твої руки перейде, – ожвавів Демид, у якого де й глухота поділась. – Отару ведеш – не присядеш, усе попереду та попереду!»

Г «Діди й прадіди пішки ходили, хоч, мабуть, не один у душі сокола носив»: про щось роздумуючи засмучено каже батько.

Д «Не кузьки ви й не комахи, – хотів би відповісти їм льотчик. – І з найбільшої висоти бачу я ваші руки загрубілі та ваші обличчя, опалені вітрами, бачу вас у куряві чорних бур і в холодних дощах...»

2. Пунктуаційну помилку допущено в рядку

А –  Який тут Дніпро широкий! – захоплено вигукнула одна з дівчат, білолиця, жвава, з гострими плечиками. – Звечора, коли ми лягали спати, береги були зовсім близько, хоч рукою дістань... А зараз он як розступились...

Б – Широко, просторо, аж дух забиває, – озвалася інша й вигукнула: – Роздолля!

В – Йдемо Самарською затокою, – пояснила найстарша з гурту. – Незабаром пороги.

Г – Пороги?, –  студентки тісніше оточили свою подругу, збуджено, довірливо зазираючи їй у вічі. – Це ж так цікаво!.. Ті самі пороги?

Д – Ті самі... – відповіла вона. – Оце вже вони й починаються.

3. Неправильно оформлено цитату в реченні

А М. Бажан, читаючи вірші П. Тичини, говорив, що «Ми насолоджувалися красою українського слова, яке грало, співало, бриніло, лилося зі сторінок незабутньої тієї книги «Сонячні кларнети».

Б Василь Стус, не визнаючи себе винним, писав: «Якщо на твоїй рідній землі тебе розпинають за любов до неї, тоді доводиться змиритися з тим, що в тебе є рідна земля, але немає рідної країни».

В «Любити все прекрасне і земне та говорити правду...» – так, роздумуючи про громадянське покликання письменника, стверджував Василь Симоненко.

Г М. Зеров писав: «Тичина вже в «Сонячних кларнетах» відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної».

Д Свої роздуми про призначення людини на землі Василь Симоненко виклав у поезії «Ти знаєш, що ти – людина», у якій змушує читача замислитися над цим складним питанням:

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

4. Складним є речення

А Поблякли, але ще не зовсім згасли фарби вечірньої зорі.

Б Хтось чужий, маленький стояв, боязко озираючись, а на нього з усіх боків суворо дивились святі.

В Світ лежав перед нами, прекрасний і завжди новий.

Г Сади, омиті музикою згадок, ковтали пил міжселищних доріг. 

Д Вітри, набравшись до знемоги бабиного холоду й сонячного тепла, танцювали на верхів’ях дерев.

 

5. Складносурядним є речення

А На узгір’ях стояли поодинокі старі дуби, а на них чорними шапками виділялися залишені на зиму гнізда граків.

Б Усюди, куди не глянь, сіріли кручі, байраки, майоріли степові могили та синіли плавні.

В Поет не боїться від ворога смерті, бо пісня про волю не може померти.

Г Дихання осені вже на квіти впало, у зелені дерев сумує де-не-де пожовклий лист.

Д Дорогою з шумом промчала автомашина, десь мукнула корова, коло криниці брязнуло відро.

6. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Пливуть у повітрі срібні павутини, … вибрати

А ледь торкаючись верхівок дерев.  

Б хоч теплі дні далеко вже позаду.

В сухі листочки тихо шурхотять.

Г і легіт між гіллячком тихо бринить.

Д невидимі й прозорі.

7. Кому треба поставити перед виділеним сполучником у реченні (розділові знаки пропущено)

А Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді!

Б Ось уже кінчається луг і починаються густі лози.

В Сніг із кожною хвилиною густішав і дедалі непрогляднішою ставала за вікном вируюча сіра каламуть.

Г Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

Д Від пісні журливої дуб сколихнувся і лелеки здригнулись уві сні.

8. Кому НЕ ТРЕБА ставити перед виділеним сполучником у реченні (розділові знаки пропущено)

А Літають над берегом чайки та припадають до води і їх жалібне квиління губиться в плескоті хвиль.

Б Небо затягли важкі хмари і незабаром загуркотів перший грім.

В Неподалік біліло лісове озеро і темнів непроглядний ліс.

Г На обличчі тремтить блідий туман болісної усмішки і випиті уста дрижать болісно.

Д Сонце було високо в небі і від нас падали на землю короткі тіні та йшли поряд.  

9. Тире треба поставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)

А Страх згодом минув і каченяті знову захотілося випливти з очерету.

Б Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

В Крикне ворон і бринить його крик довго-довго.

Г Теплий день розплющує блакить і ластівки купаються в промінні.

Д Скресли ріки і крижини безладно громадились і шурхотіли з течії повноводдя.

​