,ИЗИ 287. Виразно прочитайте вірш. Визначте основну думку поезії.
Випишіть з тексту займенники, визначте розряд за значенням.

Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта - не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
To рaниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
(М. Володарська)​

Дієприкметники (виділені) та їх синтаксична роль

1. Mіж двома шпичастими горами було видно провалля,

/промите дощовою водою/ (Нечуй-Левицький).  

 (частина відокремленого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом)  

2. Хлопець замріяно слухав, /розглядаючи високі стожари палаючого заходу/ (М. Бажан).  

   (частина відокремленої обставини, вираженої дієприслівниковим зворотом)

3. Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима, і повіє теплий вітер над pозкованим Дніпром (М. Рильський). (означення)

4. Тремтячі тіні ажурові, /розквітлий/, кидає каштан (М. Рильський).  

    (1 – означення, 2 - відокремлене означення)  

5. Між пожовклими стернями лежить битий осінній шлях. (означення)

6. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини,

/налитої зеленим хлібом/ (М. Коцюбинський).

   (частина відокремленого означення, вираженого дієприкметниковим зворотом)