Речення з фразилогізмом зуб даю ​

Дієприкметник  — особлива форма  дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості  дієслова  і  прикметника.відповідає на запитання - який? , яка? , яке? , які? .особлива форма,закінчення на но,то. із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має  вид  —  доконаний  або  недоконаний  та  час  —  теперішній  або  минулий.вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого він утворений. порівняйте: планувати  — планований (недоконаний вид), запланувати  — запланований (доконаний вид).час дієприкметника зумовлений тим, коли з'явилася ознака, на яку він вказує,  — у минулому чи тепер: посивілий (минулий час), сивіючий (теперішній час). як і прикметник, дієприкметник змінюється за    (підкреслений, підкреслена),  числами  (підкреслені  —  множина),  відмінками  (н.:   почорнілий;   p.:   почорнілого;   д.:   почорнілому  і  т.  д.); залежить від іменника (порівняйте:   жовте листя;   пожовтіле листя); у реченні виконує роль  означення  або  присудка  (неподалік чорніє щойно зоране поле. поле зоране на відміну від прикметників, дієприкметники називають не постійну ознаку, а тимчасову, пов'язану з дією. порівняйте:   тихий куток  — стихаючий гомін;   біла стіна  — побілена стіна.