2. Як ви розумієте вислів: «Буває хоробрість, що небезпеку сама народжує»?
​

Водній спідниці, простоволоса, виглядала страшно. очі налилися кров’ю з лютості та розпуки. в руках держала сокиру». (палажка, мати павлуся.) «їх стіжкуваті шапки і догори вовною обернені кожухи надавали їм такого страшного вигляду, що, дивлячись на них, кров замерзала в жилах». (татари, що напали на спасівку.) «…був кремезний козак літ тридцяти. одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. на ногах добрі шкапові чоботи. сорочка була подерта і замащена… жилаві руки з п’ястуками, мов довбеньки. …згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана». (семен непорадний, сторожовий козак.) «йому було вісімдесят літ зроду; та хоч було спочити старим костям у якому зимовику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співом. …стріляв з рушниці так, що птиці під час льоту не промахнув. до того, він знав, як лічити рани зіллям…» (січовий дід панас.)