З’ясуйте тип кожного речення в тексті (цифра позначає наступне речення). Речення (текст)(1) У Києві дорогою до Андріївського узвозу можна побачити скульптуру, знамениті персонажі якої ніби щойно зійшли з телевізійного екрану й застигли посеред вулиці. (2) Це пам’ятник Проні Прокопівні та Свириду Голохвастову – героям відомого фільму «За двома зайцями», знятого за однойменною п’єсою українського класика Михайла Старицького. (3) Місце розташування було обрано не випадково, адже головні фрагменти фільму відзнято саме тут, біля Андріївської церкви: із цих широких чавунних сходів, що ведуть до церкви, під час знімального процесу скинули невдалого нареченого Проні Прокопівни – Голохвастова. (4) Скульптура вважається пам’ятником нового типу: вона виконана в повний зріст та без високого постаменту. *
А складне з різними видами зв’язку
Б просте ускладнене \
Г складнопідрядне
Д складне безсполучникове

іван брюховецький. іван брюховецький — запорозький кошовий отаман, проголошений січовиками гетьманом.

характер брюховецького як історичної особи, його способи досягнення своєї мети в романі відтворено правдиво. це був політичний авантюрист без совісті й честі, владнолюбна, хижа, підступна людина. своїми демагогічними обіцянками, фальшивим народолюбством він зумів до себе всіх, на кого йому можна було опертися для здобуття гетьманства.

спочатку ми бачимо брюховецького в романовому куті, де він стояв кошем, в і запорожців, городових козаків, міщан, селян. іванець (а це прізвисько говорить про його низьке походження) навмисне принижувався, підкреслював свою безкорисливість.

зате на «чорній раді» брюховецький з’явився пишно вбраним, з гетьманськими : булавою, бунчуком і корогвою, «позирав гордо, по-гетьманському, і тілько посміхавсь, узявшись у боки». він був упевнений у перемозі, бо далекоглядно прихилив на свій бік московських бояр, князя гагіна, який «взявши від іванця великі подарунки, його неситій злобі потурає». він проголосив рівність, запросив на раду «бургомістрів од міщан» та «мужицьких виборних». однак ті, хто добре знав брюховецького, розуміли, що це лише гра в демократію.

лицемірство брюховецького виявилося ще й у тому, що перед обранням його на гетьмана він погодився на покарання кирила тура, а після того заборонив судити за ще гіршу провину олексу сечила, висміяв старійшин-січовиків і прогнав їх.

самолюбство й амбітність, підлість, уміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю запорожжя, слабкодухість брюховецького дорого коштували тогочасному українському суспільству, призвели до великих усобиць та кровопролиття.