Правильно поєднання всі прикметники з іменниками в рядку​

Точно не знаю но вот! народився 2 (14 листопада) в обухові (нині місто київської області) в сім'ї шевця. старший брат андрія  — петро малишко  — став своєрідним народним месником  — робін гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав простих селян. 1928 року петра малишка спіймали, відвезли до києва, де засудили до страти. мати андрія й петра зверталася з проханням про помилування до голови вуцвк григорія петровського, але безрезультатно. пізніше андрій малишко сказав про брата: «якби я писав вірші так, як петро  — ціни б мені не було! »  [1] андрій малишко закінчив семирічку у рідному селі, вчився у медичному технікумі, потім  — на літературному факультеті київського інституту народної освіти. в 1932 році закінчив інститут, учителював в овручі. в 1934–1935 роках служив у червоній армії. після демобілізації переїхав до харкова і працював журналістом у газеті «комсомолець україни», в «літературній газеті» та в журналі «молодий більшовик». під час другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «красная армия», «за честь батьківщини», і в партизанській газеті «за радянську україну». після війни працював відповідальним редактором журналу «дніпро» (1944–1947). депутат верховної ради урср 3-го та 4-го скликань. був членом вкп (б) (від 1943 року). у 1960-х роках  — голова правління українського громадського відділення агентства преси «новини». мешкав у києві в будинку письменників роліті по вулиці б. хмельницького, 68. помер 17 лютого 1970 року. похований в києві на байковому кладовищі.