aiis171

07.05.2021 15:12

Українська мова

Есть ответ 👍

(1) Багато хто з учених вважає, що пелюстки квітів у процесі еволюції здебільшого утворилися з тичинок. Наочним прикладом такої природи пелюсток є представники дводольних рослин родини лататтєвих або німфейних. Це водяні й болотяні багаторічні рослини з добре розвиненим, міцним кореневищем. Майже 8 родів цієї родини налічують до 60–70 видів.

(2) Тропіки — бат_ ьківщина лататтєвих. Їх великі листки на довгих черешках плавають на поверхні води, іноді занурені у воду. Поодинокі квітки, які піднімаються над поверхнею води, великі — до 35 см у діаметрі. Будова квітки різноманітна. Оцвітина переважно подвійна, з нерізким поділом на чашечку і віночок. Кількість пелюсток буває невизначена. Пелюстки поступово переходять у примітивного типу стрічкоподібні тичинки, яких багато,

рідше — 6; маточка утворена з багатьох дорослих плодолистків. Квітки лататтєвих за структурою подібні до магнолієвих і лаврових, що мають лише деревні життєві форми. Тому неможливо встановити між ними близькі генетичні зв’язки.

(3) Плоди ягодоподібні або горішки. Серед багатоплідних лататтєві цілком відособлені, хоча й мають групу ознак не лише багатоплідникових, а й однодольних — раннє відмирання головного кореня, розкидані провідні пучки, зрідка тривимірні квітки.

(4) Усе це свідчить про примітивну будову лататтєвих. У будові їх квіток чітко проглядається поступовий перехід тичинок у пелюстки. Сучасне географічне поширення лататтєвих на різних континентах і палеонтологічні дослідження достовірно підтверджують давність їхнього походження.

(5) Тропікогенний рід лататтєвих з’явився на землі понад 100 млн літ тому. Наприкінці крейдового періоду відбулася велика перебудова рослинного світу, внаслідок чого з’явилися квіткові або покритонасінні рослини, які швидко потіснили всі інші види рослин, серед яких були папороті та хвойні. Спочатку лататтєві були суходольними рослинами з прямостоячими стеблами. Оселялися вони на вологих місцях або поблизу водойм; поволі переселилися на мілководдя, де ростуть і понині (М. Хомляк).

4. Стиль мовлення прочитаного тексту.

А Художній.

Б Розмовно-побутовий.

В Науковий.

Г Публіцистичний.

5. Тільки прості речення входять до складу складного синтаксичного цілого.

А Першого абзацу.

Б Другого абзацу.

В Третього абзацу.

Г Четвертого абзацу.

6. Паралельний тип зв’язку речень характерний уривку тексту.

А Це водяні й болотяні багаторічні рослини з добре розвиненим, міцним кореневищем. Майже 8 родів цієї родини налічують до 60–70 видів.

Б Усе це свідчить про примітивну будову лататтєвих. У будові їх квіток чітко проглядається поступовий перехід тичинок у пелюстки.

В Будова квітки різноманітна. Оцвітина переважно подвійна, з нерізким поділом на чашечку і віночок. Кількість пелюсток буває невизначена.

Г Спочатку лататтєві були суходольними рослинами з прямостоячими стеблами. Оселялися вони на вологих місцях або поблизу водойм; поволі переселилися на мілководдя, де ростуть і понині.

7. Тільки послідовний тип зв’язку речень присутній у.

А Першому абзаці.

Б Другому абзаці.

В Третьому абзаці.

Г Четвертому абзаці.

8. Займенник як засіб зв’язку речень у тексті вжито в уривку.

А Квітки лататтєвих за структурою подібні до магнолієвих і лаврових, що мають лише деревні життєві форми. Тому неможливо встановити між ними близькі генетичні зв’язки.

Б Тропіки — батьківщина лататтєвих. Їх великі листки на довгих черешках плавають на поверхні води, іноді занурені у воду.

В Плоди ягодоподібні або горішки. Серед багатоплідних лататтєві цілком відособлені, хоча й мають групу ознак не лише багатоплідникових, а й однодольних.

Г Тропікогенний рід лататтєвих з’явився на землі понад 100 млн літ тому. Наприкінці крейдового періоду відбулася велика перебудова рослинного світу, внаслідок чого з’явилися квіткові або покритонасінні рослини, які швидко потіснили всі інші види рослин, серед яких були папороті та хвойні.

9. У п’ятому абзаці тематичним реченням є.

А Перше.

Б Друге.

В Третє.

Г Четверте.

10. Серед виділених слів у другому абзаці тексту новим є.

А Батьківщина лататтєвих.

Б Поодинокі квітки.

В Кількість пелюсток.

Г Квітки лататтєвих.

Завдання 11 вимагає самостійного розв’язання

11. Змоделювати й записати складне синтаксичне ціле, розташувавши речення у відповідній послідовності.

(1) Певне значення при цьому мають зв’язки нейрофізіології та мистецтва, оскільки в основі і наукової, і художньої творчості — діяльність головного мозку. (2) Взаємозв’язок науки і культури — одна зі сфер історії цивілізації, яка потребує подальшого глибокого дослідження. (3) Показовою є постать А. Самолова — учня І. Павлова та І. Сєченова. (4) Однак уже зараз можна сказати, що видатні діячі науки і культури завжди виявляли взаємну

цікавість один до одного й намагалися знайти шляхи співпраці. (5) Відомо чимало прикладів близького зв’язку діяльності фізіологів і діячів мистецтва (Л. Клименко).​