Завтра устная контрольная по литре. пожелайте удачи что-ли​

Удачи, напишешь на 5

Удачки, надеюсь на 5 напишешь :)

Дощик був дуже хвалькуватий.                       - я - сильний. мене усі бояться. і лише я з’являюся – усі швидко розбігаються, ховаються. – казав він.           сонечко посміхнулося та й мовило:           - то неправда. глянь навколо. ось дітки бігають і зовсім тебе не бояться, а ось там звірятка повибігали і вмиваються.           розлютився дощ та й полив як із відра. усі вмить поховалися, позачиняли вікна, двері.           - ось так-то воно краще. – зрадів дощик.           - ти вважаєш, що так буде краще? – запитало сонечко. - адже тепер ти зовсім один, немає навіть з ким погратися, побігати наввипередки.           - я не один – заперечив дощик. – в мене безліч краплин. а ось ти завжди одне. і хоч яке ти лагідне до всіх, а друзів у тебе також немає.           глянуло сонечко із-за хмарки, освітила поляну в лісі, а там усюди квіточки дуже схожі на нього. це були кульбабки. вони попіднімали свої голівки і вітали сонце.           - оці жовтенькі квіточки і є мої друзі. бачиш, як їх багато, як вони мені раді? а ще ось там на полі соняхи попіднімали голівки. чи не нагадують вони тобі когось? – хитро посміхнулося сонечко. – і куди б я не повернуло – вони завжди мене , хитають своїми головами, немов вітаються.           розлютився дощ. хотів ще сильніше полити, але усі краплини уже повтікали. так і залишився він один. соромно йому стало і сумно.