Прислів'я та приказки про природу 8 шт. ​

Природа одному мати, другому — мачуха.

Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.

На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.

Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.

Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.

Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Як небесна височина, так морська глибина.

За рідною землею і в небі скучно.

Високі гори мають глибокі доли.

Де високі гори, там глибокі доли.

Нема гори без долини.

З гори не треба пхати — само піде.

Гора з горою не сходиться.

Гора народила мишу.

З гори вскач, а на гору хоч плач.

І за горами люди живуть.

Поле має вуха, а ліс очі.

Поле бачить, а ліс чує.

Дай полю гною - дасть хліба вволю.

Поля, що й курці лапкою нема де ступити.

Там того поля на заячий скік.

Хто полю годить, тому жито родить.

Як листя жовтіє, то поле смутніє.

Объяснение:

Природа одному мати, другому мачуха.

Зимове сонце - як мачушине серце: світить, та не гріє.

Весняне сонце - як дівчини серце.

І на сонці є плями.

Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.

Сонце світить, сонце сяє - вся природа воскресає.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Сонце іде на літо, а зима на мороз.

Сонце на всіх однаково світить.

Сонце світить на добрих і злих.

1. Установіть відподність:

1 — Б)

2 — А)

3 — Г)

2. Установіть відповідність:

1 — В)

2 — Г)

3 — А)

3. Установіть відповідність:

1 — В)

2 — Г)

3 — А)