Записати речення, поставити розділові знаки Батько хоч і нічого не говорить та все пильно на мене поглядає. Ні вдень ні вночі не стихає клапання коси. Душа шукає не прощення прощ. Де-не-де ще тремтів одинокий скручений дудочкою листочок. Усі квіти маки ромашки волошки тягнуться до сонця. Серед ночі над степом ані хмаринки. Не піймавши не кажи що злодій. Крім знання тут потрібні інтуїція дар передбачення дар ясновидця. Недалеко від берега над найбільшою скелею літали чайки плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич. Уже під захід сонця лелека натомлений за день повернувся до свого гнізда й обважнілий поринув у глибокий сон.

Объяснение:

Одного разу, коли я залишився в будинку сам, вирішив спекти млинці. Я бачив, як печуть млинці бабуся і мама, і мені здалося, що ця справа неважка. У кулінарній книзі я прочитав рецепт, у холодильнику знайшов усі продукти. Я злегка підігрів молоко в каструлі, змішав із розбитими яйцями, насипав борошна, додав цукор, сіль і ретельно все розмішав. Мені здалося, що тісто занадто рідке, тоді я знову додав борошна. Нарешті настав відповідальний момент випікання млинців. Бабуся глибокою ложкою ллє на сковорідку тісто, потім погойдує її, розподіляючи масу рівномірно, але я для економії часу почав лити в сковорідку тісто просто з каструлі. "Може, млинець буде товстуватий, — подумав я, — але це не лихо, головне, щоб було смачно". Перевернути млинець і зняти його зі сковороди я не зміг. Вийшло, як у тому прислів'ї: кому сирого тіста. Ні перший, ні наступний млинець не спеклися в мене як годиться. Я обпік пальці і вже був не радий, що взявся за ці млинці. Кінець моїм мукам поклала бабуся. Ввійшовши до кухні, вона сплеснула руками й ойкнула. І було від чого: я весь у борошні, на тарілці, у сковороді шматки погано випеченого тіста, чад у кухні.