Твір світова велич тарас шевченко уривок з поеми і мертвим і живим твір

Ще в 1861році поет Леонард Севінський писав «Велика це людина – Тарас Шевченко, велика вже сама собою, ще вища величчю дум мільйонів, що знайшли свій вияв у натхненній його пісні».

... Це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової літератури. Для українців – це не просто література. Він – наш Всесвіт. До Шевченка треба доростати всім життям. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий за інших. Йдеться про особливий генотип культури нашої країни. Саме Т.Шевченко залишив один з найбільших слідів у світовій культурі. У довідниках зі світової літератури існує навіть окреме визначення – «шевченківський вірш», тобто деякі стилістичні особливості творчості Шевченка стали знахідкою не лише вітчизняних митців, а й поетів інших літератур.

Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів.

Починаючи з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т.Г.Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Тільки літературна спадщина Шевченка – це «Кобзар», 9 повістей, п’єса «Назар Стодоля», уривки драматичних творів, щоденник, листи. А величність картин Шевченка!

Немає й не було на світі українця, у серці якого Шевченко не залишив би сліду – сліду самоусвідомлення себе як сина чи доньки великого українського народу. Кожне нове покоління покликане заново відкривати себе і свою духовну спадщину, тобто відкривати Шевченка. Тарас Шевченко піднісся до вершин людського духу, до вершин вселюдської любові, бо був найбільшим патріотом України, заповідав нам любити свій народ, плекати свою культуру. Про Тараса Шевченка написано і переписано дуже і дуже багато. Духовно він був і буде з нами допоки жива Україна, а вона, як і великий наш Кобзар, – безсмертні. Тарас Шевченко живе серед нас і сьогодні. Його твори – це невичерпне джерело. Разом з нами він сперечається, мітингує, бореться, допомагає становленню держави. Його слово палке і гнівне, щедре і ласкаве, добре і войовниче завжди з нами, як провідна зоря.

Объяснение:

люди в україні завжди складали й співали пісні. за цими піснями можна простежити історію народу, його життя, його мрії та сподівання, його жалі. відходили у минуле й історичні події, й учасники цих подій, але пісні залишалися. у давні часи український народ вів боротьбу з турецько-татарськими завойовниками. цю подію відображає народна «пісня про байду». байда був історичною постаттю. саме так народ називав дмитра вишневецького, засновника запорізької січі. у пісні оспівується любов до батьківщини, патріотизм, відданість своєму народові. треба згадати і народного героя, народного месника проти панів — устима кармалюка. слава про нього йшла не лише по всій україні, але й далеко за її межами. про нього народ теж склав пісню — це «пісня про устима кармалюка». ще одного патріота українського народу, який виступав проти татарських орд, уславлює пісня «ой морозе, морозенку». не треба забувати і про обрядові пісні, які відтворюють буття наших далеких предків, їх вірування, звичаї, обряди. існує і багато таких пісень, які розпові про звичайні, побутові події з життя українського народу. серед таких пісень можна відзначити коломийки. отже, пісенний матеріал українського народу надзвичайно багатий, різноманітний та цікавий. з пісень можна багато дізнатися про нашу історію»