Самостійна робота №14Марко Вовчок. “Інститутка”Варіант 1. На думку матері, Марко Вовчок, щоб вважати себе культурною людиною, повинна А закінчити пансіонат Б багато читати В знати кілька мов Г навчитися танців, етикету2. Глибокому вивченню української мови письменницею сприяло А вивчення фольклору Б перекладацька діяльність В переїзд на Україну Г до чоловікові3. Марко Вовчок перекладала твори А В. Скотта, Ч. Дарвіна Б Жуля Верна, А. Брема В Г.К. Андерсена, В. Гюго Г А. Брема, Д. Лондона4. Т. Шевченко порекомендував І. Тургенєву, щоб вивчити українську мову, читати твори А І. Котляревського Б Г. Квітки-Основ’яненко В П. Куліша Г Марка Вовчка5. “Донею” Марка Вовчка називав А М. Куліш Б Є. Гребінка В Т. Шевченко Г П. Гулак- Артемовський6. Особливістю композиції повісті “Інститутка” є А розповідь від першої особи Б використання прийому дороги В наявність прологу Г етнографічні описи7. Початкова назва повісті – А “Панночка” Б “Ледащиця” В “Непокірна” Г “Трудівниця”8. Устина потрапляє у двір у А 8 років Б 10 років В 12 років Г 15 років9. Устина вважає, що А журись, не журись, а жити треба Б журба не до В їй весь вік жити в журбі Г журбою поля не перейдеш10. Порівнянням “люта – аж їй у роті чорно” авторка характеризує А стару пані Б інститутку В стару кріпачку Г Катрю11. Заручини інститутки з лікарем були на А Великдень Б В Різдво Г Трійцю12. Прокопа віддали в солдати за те, що він А заступився за бабусю-служницю Б захищав Устину В заперечив пані Г не послухав лікаря13. Ідея твору А кріпаки хочуть жити на волі Б зображення найхарактерніших рис експлуататорів В непереборне прагнення людини до волі, бажання вирватися з-під влади поміщиків Г протест молодшого покоління проти нелюдських умов існування14.Установіть відповідність між епізодами твору “Інститутка” та елементами сюжету 1 експозиція2 зав’язка3 кульмінація4 розв’язка А побиття кріпачки в саду Б Прокопа віддають у солдатиВ приїзд панночки і призначення Устини покоївкоюГ панночка виходить заміжД Устина розповідає про життя в маєтку

Твір за романом п. мирного  «хіба ревуть воли, як ясла повні? ». лиш бачу пожежу душі, з юрбою дивитися лину: горять в серці райські кущі, диявол стає на заміну. і серце — як дикий вогонь, вогонь, що не можна приспати, і доторк священних долонь не заборонить палати. роман панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні? » — глибоко психологічний твір, у якому зображено, як народжується, росте й розвивається необорима сила, яку чомусь назвали « пропащою силою». доля чіпки вже була вирішена з моменту його народження, коли з’явилася на землі його душа, коли злісна пітьма материнської хати увійшла глибоко в душу, поставила на ній печать дявольського вогню, вкинула в сухий хмиз ще сонних по-цуггін маленьку іскорку, яку люди роздули у вогонь всепожи-: ш так швидко, як тільки змогли. погонь завжди палив чіпчину душу, а хто розпалив його? якби чіпка не зустрів на своєму шляху перешкод суспільного ляду тих часів, то, можливо, передав би цей вогонь серця своєму. нові, якби міг усвідомити свою силу, то направив би її на щось корисне, намагався б стримати її. і долю мав би іншу… справді, і чіпка намагався заспокоїтись, загасити вогонь — спершу горілкою (невдала спроба), далі коханням, свіжим струмочком душі, доторком священних долонь польової мадонни-царі. ми. але хіба можна спинити водоспад? вогонь душі чіпки загорнеться, а люди старанно пі дрова.  найбільшого пожежа серця набирає тоді, коли раптом виникає розуміння того, що лиш кров чужа полегшує муки. чіпка вважає себе шукачем правди, але ж сам і тікає від тієї правди. не хоче він розібратись, що ж це так пече і палить його груди — хоче лиш вигасити пожежу, але виходить, що він іще більше розпалює її. на мою думку, поступово чи різко б з’їхав чіпка вниз сходинками людської моралі — все одно. ця людина була приречена на страждання. швидко згоріли райські кущі ідеалів спокійної душі, вона переродилася в страшну й бунтівливу потвору — диявола. чи пропаща чіпчина сила? для людей — так, але своє при-аначення вона сповнила. ще й з лишком. сама ж картина пожежі душі, сама доля людини-диявола приваблює мене. чи був би чіпка щасливий, коли б йому судилася інша доля? безперечно — якби він мав іншу душу і м’яку вдачу, але ж тоді він не був би чіпкою-бунтівником. хто присудив йому виняткову долю людини, що обманює саме себе, шукає правди, розуміючи, що вона, певно, не існує? доля чіпки трагічна, але ж і сам роман «хіба ревуть воли, як ясла повні? » був створений, щоб показати долю нещасної й озлобленої людини.  в українській літературі творчість  панаса мирного посідає одне з чільних місць. літературу панас мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. вершиною його критичного реалізму є роман «хіба ревуть-воли, як ясла повні? . події у творі розвиваються за часів капіталізму. письменник змальовує стосунки людей різних соціальних класів. головний герой роману — чіпка варениченко. це людина глибокої душі, критичного розуму і сміливої вдачі. вже на перших сторінках роману ми знайомимося з портретною характеристикою чіпки-юнака. автор наділяє свого героя привабли вою4зовнішністю, вживає такі виразні деталі, як «гострі очі», «бистрий, як блискавка, погляд», показує основні риси вдачі чіпки: сильну волю, безстрашність і рішучість. малий чіпк» ріс і виховувався без батька, у холоді й голоді. до злиднів додавалися ще й моральні страждання: сільські діти не приймали хлопчика до свого гурту, обзивали його «виродком», «байстрюком». все це пригнічувало дитячу душу. а коли підріс — працював по наймах- у цей час у нього почало визрівати почуття ненависті до гноблення і насильства: «і прокидалася невеличка злість у його невеличкому серці, росла, виростала».  болюче відчуття  соціальної несправедливості все сильніша поглиблюється в душі героя і згодом переростає у важку неду-. гу, відбирає спокій, порушує душевну рівновагу. великою емоціональною напругою пройняті болісні роздуми чіпки у зв’язку з несправедливим рішенням громади відняти у нього землю. зрештою, він втратив не лише землю, а й віру в добро і справедливість. у його серці запеклась ненависть до тих, хто вершить долю людей. стримати зло уже не міг ніхто, від рук чіпки та його дружків по пляшці почали гинути ні в чому не винні люди. несправедливість існуючих порядків вольову, енергійну людину до трагічного кінця.  змальовуючи трагедію молодої людини, панас мирний вирішує важливу морально-етичну проблему: злочин завжди перекреслює найблагородніші поривання, заплямовує честь людини, якою б вона не була. в своєму романі письменник показав, наскільки тяжким було життя трудового народу за часів капіталізму. в основу твору панас мирний взяв реальну історію василя гнидки, який вбив поміщика і перебував на каторзі. цей епізод схвилював і зацікавив автора. за часів капіталізму такі випадки траплялися досить часто. тому роман «хіба ревуть воли, як ясла повні? *» має велике значення. на прикладі чіпки автор показав, що людина не повинна втрачати людську гідність ні за яких обставин.