Що робило ягня у вірші ,,мені тринадцятий минало ​

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога

Уже прокликали до паю,

А я собі у бур’яні

Молюся Богу … І не знаю,

Чого маленькому мені

Тоді так приязно молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло.

Відповідь: Веселилось

я дуже люблю весну. вона приносить із собою тепло. поступово природа повертається до життя після зимової сплячки. чорна земля вкривається зеленою травою, з’являються квіти, на деревах розпускається листя.

у нашому селі весна дуже гарна, особливо, коли заквітають сади, бо сади в нас густі, з численними плодовими деревами. весна – це час пробудження природи та початку польових робіт. люди починають засаджувати городи, худобу виводять пастися на луги. на поля виїжджають комбайни та сіялки, цілий день чутно їхнє гудіння.

сходить лід з річки, що тече край села, і люди починають рибачити. у лісі, що знаходиться поруч із селом, у травні повно грибів, всі приносять додому повні відра. з неприємностей, що приносить із собою рання весна, це розмиті земляні дороги. неможливо пройти вулицею та зберегти взуття чистим. та зрештою все підсихає.

з весняним теплом до села повертаються птахи. звідкись вилазить мошкара, гудуть бджоли на пасіках. у цей час всі жителі села дуже бояться, щоб не трапилася гроза та не повибивала пилок з квітів, бо тоді сади не врожаю. а коли дерева оцвітають, дощу радіють, бо він живить землю та є рости усьому, що посаджали.

навесні ми все більше часу проводимо на відкритому повітрі – працюючи чи гуляючи. день стає довгим, погода приємною, заняття різноманітними. особливо сильно хочеться бути на природі – у лісі чи на річці, бо саме там прихід весни відчувається найбільш яскраво.