– Чому плани гетьмана П.Скоропадського створити армію так і не були реалізовані? – Чому професійний військовий П.Скоропадський у жорстких умовах збройного протистояння приділяв таку велику увагу проблемам культури?

1)Гетман Иван Выговский известен тем, что решился повернуть политику после Богдана Хмельницкого с пророссийского курса на пропольский. Само по себе это вполне естественно: казаков не устраивало их положение в Речи Посполитой, но и в порядках Московского царства им нравилось далеко не всё. Однако этот поворот вызвал и сильную негативную реакцию – казаки оказались расколоты, что привело к очень кровопролитной внутренней войне. Одержать в ней победу Выговскому удалось только благодаря тому, что он заключил союз с Крымским ханством – огромное войско хана Мехмед-Гирея IV пришло на Украину

2)він охопив усі ділянки суспільного буття ‒ від закордонної політики і військового будівництва, творення державної адміністрації або земельної реформи до відкриття українських університетів і національної Академії наук, розбудови українського шкільництва.

Павло Скоропадський проявив себе творчим політичним діячем, який зумів розгорнути будівництво української держави у надзвичайно складній і суперечливій ситуації: вона вимагала чітких і конкретних дій у творенні розмаїтих і численних державних інституцій.

І значною мірою вони були створені у надзвичайно короткий термін і фактично на голому місці. Це була безприкладна лабораторія українського державного будівництва, яка спиралася на конкретний професійний досвід її учасників і реанімацію досягнень державотворення в історичному минулому України.

На тлі руйнації більшовиками національних і соціальних вартостей у сусідній Росії Гетьманат Павла Скоропадського демонстрував своєрідний прорив у майбутнє, утверджував незаперечні державно-правові і національно-культурні цінності.

Досвід Української Держави Павла Скоропадського є переконливим доказом реальних творчих здобутків українського консерватизму, адаптацію якого до сьогоднішнього буття України важко переоцінити.

Объяснение:

- попавшие в плен;

- женившиеся на рабыне;

- разорившиеся люди, вынужденные продать в холопы себя.

Холопы трудились в поле и усадьбе

Огнищанин – управлял вотчиной (от слова «огнище» - очаг).

Тиуны и ключники огнищан, были холопами.

Хозяин вотчины жил в городе, а свои владения навещал изредка – для сбора доходов, отдыха, охоты.

Отроки и гридни – менее знатные воины, которые сопровождали князя и знатных бояр.

В случае военной опасности в боевых действиях могли принимать участие ополчения горожан и сельских жителей.

Домашнее задание: параграф 11 подготовиться к проверочной работе. Задание с усложнением: составь рассказ от имени одного из представителей различных сословий древнерусского населения – знатного боярина, дружинника, сельского жителя, ремесленника, торговца.

Объяснение: