Спишіть текст, ставлячи дієслова, що в дужках, у формі минулого часу. Визначте рід і число дієслів. (Минати) дні, а дощів не (бути). Степ дедалі більше (втрачати) свої яскраві барви, свою весняну моложаву свіжість. Нарешті (наступати) омріяне, довгождане… Все (початися) просто: з-за обрію тихо (виткнутися) ріжечок ледве помітної синьої хмари. Залитий сонцем степ одразу (принишкнути), (затаїти) подих. Хмара швидко (йти) і (розростатись) у темно-синій гірський хребет. Скоро вона (закрити) собою весь величезний простір неба, Раптом через цей хребет (прокотитись) вогняна тріщина і (розколоти) його до чорної прірви. Десь далеко (почутися) гуркіт грому. Важка сива хмара (нависнути) над степом і (спустити) на нього свої мокрі паруси, з тихим дзвонол: (упасти) перші краплини, а потім чарівною музикою (зашуміти) густий дощ (За О. Гончаром).

Блакитна людина це сталося тиждень тому. тоді були літні канікули і я відпочивав у бабусі. надвечір я пішов до лісу. коли я зайшов достатньо далеко, я заліз на дерево і почав мріяти про космос. я мріяв стати космонавтом. літати на інші планети, відкривати нові форми це ж так чудово! раптом, мене засліпило яскравим світлом з неба. я ледь не впав з дерева з несподіванки. я обережно зліз з дерева, вийшов на галявину і подивився на чисте небо. так, воно було чисте. жодної хмаринки. це було дивно для нашої місцевості, де дуже часто йшов дощ. я ліг на травичку і почав дивитися в чисте, безхмарне небо. через деякий час, небо знову спалахнуло. я швидко підвівся. невдовзі світло погасло і я побачив величезну кулю. пізніше я зміг визначити, що вона була срібного кольору. куля стрімко знижувалася, неначе повільно падала. я відійшов назад. коли куля торкнулася землі, , її верхня частина розкрилася. це було дуже гарно, ніби розквітла велика металева квітка. з квітки вистрибнула істота, що була дуже схожа на людину, але вона була блакитною. вона підійшла до мене і сказала щось не зрозуміле. я здивовано поглянув на блакитну людину. тоді вона напружилася і я почув у своїй голові питання: - що це за планета? я відповів подумки: - це планета земля. - я прилетів сюди з далекої планети неон, аби вивчити цю планету. я сподіваюся, що ти мені , друже. мене звати еквабріон, а тебе, друже? - мене звати іван. приємно познайомитися. - мені теж. тож, ди мені? - звісно ми ще довго розмовляли про різні речі. я йому пояснював і розповідав усе що знаю. потім на протязі усіх канікул я ходив до лісу і довго розмовляв з моїм новим товаришем. коли закінчились канікули, батьки забрали мене до міста і з тих пір, я більше не бачив еквабріона. з того самого часу, я ще більше хочу стати космонавтом і якось навідатись на рідну планету мого друга. ( можливі граматичні та пунктуаційні )