3. І тихо-тихенько я промовляла сон літньої ночі мені тебе жаль.

1. його слуги хмари, гори-темниці закривають тебе від мене.ми наближались до заклятого місця, відкритої галявини, при вході до яру.нечуй-левицький, один із найвидатніших прозаїків-класиків, у своїх критичних висловах закликав наслідувати мову "сільської баби", але у власній творчості цього майже не робив.мені наснився жовтень, золота пора.(слова, виділені комами, підкресли, то і є прикладки).2. " тікай, марі бійся ій ворог танцює! ", - співала флояра."се він про марічку", -з ляком подумав іван. - "ось чого вона зникла".палагна сердито обізвалася до мольфара: "чого вилупив баньки? не видів? ""що ж, іди, іванку, -покірно обзивалася марічка. -така нам доля ""бувай здорова, ковальова! " -щипав її іван і пускавсь доганяти.3.  слово може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом.усе на світі неземними узами -чебрець і сніг, журавку і печаль- єднає мудро благовісна музика.закони вод, вітрів, і хмар, і світла відкрились нам у ті далекі дні.тієї осені не було нам спочинку ні вдень ні вночі.ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди, і творимо життя незборне молоде.люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері, і не знаю краю своєї любові.4.  запізнитися через хуртовинузвернутися щодо відпусткипроводити відповідно до наказупрацювати близько годинио сьомій двадцятьза десять восьмабез п'ятнадцяти восьма5а сік  [с'ік], гість,[г'ic'т'],  поросятко,  [порос'атко],зустріч[зустр'і ч], б стежці,  [стешц'і],просьба,[проз"ба],  зілля, [з"іл: а],паморозь[паморос"], в типовий,[тиеповией],  випадок,[випадок],  зима,[зиема],  лице[лиеце], г вишеньці,[вишеин"ц"і],  красунчик, [красун"чик],нянька, [н"ан"ка],ніс[н"іс], д безжальний,[беиж: ал"нией],  газ,[гас],  золото,  [золото],топаз[топас], відповідь г 6 г а зараз усі станьте навколо й візьміться за руки.