Чому по-справжньому добра людина не зашкодить тварини
все одам газета ​

Добрі люди — наче сонце! Розкажіть дитині, що добра людина, наче світиться від тепла та світла, наявного в ній усередині. Слід завжди намагатися бачити в людях це сонце. Тоді жити стане краще на світі.

Добрі люди — це успішні люди! Поясніть дитині, що успіх людей на 90 % залежить від добрих справ, що вони робитимуть непомітно та не пишаючись ними. Оплатили бабусі продукти — більше про це ніколи не згадують. Роблячи добро, людина наче лікує свою душу від жорстокості та безсердечності.

Добрі люди не можуть чинити зло. Добро «знешкоджує» всі злі думки та погані наміри. Саме тому дитину слід спонукати робити добрі справи та спочатку пояснювати, навіщо це необхідно робити.

Добрі люди здатні змінювати інших на краще. Таких людей відчувають інші, до них тягнуться усі, з ними хочуть підтримувати зв’язок. Адже вони випромінюють світ і тепло, позитивну енергію, від якої всім спокійно та затишно. Доброта здатна змінити жорстоких людей до невпізнання.

Добрі люди завжди говорять правду. Неправда має «союз» зі злом і жорстокістю. Люди, які брешуть, поступово перетворюються на нелюдів. А доброта не терпить неправду. Тому завжди правдива, але строга. Наприклад, якщо людина побачивши чужу дитину на даху, не дозволила їй походити по самому краю та розповіла про це батькам, то вона зробили добру справу. Хоча сама дитина спочатку злитиметься та не зрозуміє всієї небезпеки.

Добрі люди — це щасливі люди. Чим більше людина робить добрих справ у своєму житті, тим сильніше наповнюється її серце чуйністю та милосердям. Доброта підносить, надихає та допомагає людині почуватися абсолютно щасливою.

Добрі люди не можуть бути жорстокими до тварин. Добра людина вилікує птахові крило та нагодує бездомну собаку. Людей, які лупцюють тварин, не можна назвати добрими, навіть, якщо вони роблять щось добре. Вони завжди шукатимуть з цього користь.

❤️

Поэт николай рубцов прожил короткую жизнь, менее сорока лет. но за время его жизни - с середины 30-х до начала 70-х годов прошлого века в мире происходило огромное количество изменений, даже в самой глухой провинции. эти изменения поэт отмечает в своём стихотворении "тихая моя родина". там, где была , теперь луг. там, где он купался, теперь болото. действительно, в нашей стране много "поворачивали реки вспять", "не ожидая милостей от природы, а беря их у неё". но поэт не стал писать стихотворение, прославляющее социалистические достижения. он целиком сосредоточился на лирике, на внутреннем ощущении ностальгии. из стихотворения можно понять, что герой долго не был в родном краю (не знал, что погост теперь за рекой). и мне кажется, что он даже слегка подавлен тем, что многие вещи не смог сначала узнать. зато как он радуется, встречая знакомые виды! весёлой вороною хочет сесть на знакомый школьный забор! как в детстве! почему стихотворение называется "тихая моя родина"? ведь строить каналы - довольно громкое дело, если так можно выразиться. под словом "тихая" он подразумевает свою грусть, своё сжавшееся от воспоминаний сердце. и его печаль ещё горше из-за того, что ничего нельзя вернуть. из-за того, что скоро снова уезжать. из-за того, что никак нельзя вытравить из души жгучую связь со своей тихой родиной.