Оповідання на тему "перші зароблені гроші"​

Першi заробленi грошi

Особистий досвід: як я заробив свої перші гроші

22 Січня 2019

2,4 тис. прочитали

1,5 хв.

30 подобається

Всім привіт! Ласкаво просимо всіх, хто підписався на мій канал після минулої статті про те, як я одного разу подвоїв свій капітал за 3 місяці.

У коментарях під тим постом промайнуло питання від читача - "А як ти взагалі заробив свої перші гроші?". І я думаю, вам буде цікаво послухати мою історію.

Так як не було уточнення - "перші гроші" в принципі, або перші гроші в Інтернеті, то розповім про все відразу.

Мої найперші зароблені гроші

Ріс я в маленькому провінційному містечку, в зовсім небагатій родині. Тому, у батьків не було можливості давати мені кишенькові гроші.

Але, мабуть вже з самого дитинства мені хотілося максимальної незалежності, і я почав шукати методи заробітку.

Пляшки потрібно було ретельно мити

Здавав пляшки

У 10 років я почув від своїх приятелів, що на здачі скляних пляшок можна заробити.

Я завжди говорив, і буду продовжувати говорити, що щастя – це не гроші, а рідні і кохані люди поруч. Але для кого-то саме вони - єдиний шлях до щастя. Мова йде про хворих дітей, яким терміново потрібно зробити операцію, яка врятує їх крихітну життя. І тоді, між життям і смертю, цієї маленької людини розділяє тільки величезна сума грошей. Мені здається, що для цієї сім'ї найголовніше щастя в цю мить – це гроші! Тільки вони можуть врятувати їх дитини. Виникає риторичне запитання, чому в цих батьків немає їх, хоча гроші їм так потрібні? І чому в інших людей їх настільки багато, що він ними просто постійно кидаються? На це питання навряд чи мені хтось дасть переконливу відповідь.

Особисто я б хотів знайти золоту середину по відношенню до грошей.Мені б не хотілося переходити тонку грань між спроможністю і жадібністю, одурманенностью грошима

Відгомін минулого. сторінки української міфології ця культурна спадщина нашого народу сьогодні мало досліджена. а це ж було для наших пращурів віруванням, так само, як ми віримо в ісуса христа. тільки з чиєїсь легкої руки це нині назвали міфологією. це був спосіб життя наших предків, спосіб гармонійного поєднання й ототожнення себе з природою. давні українці мали свій олімп, природа для них була живою, вони вірили в її чарівну силу. крім головних божеств: сварога, дажбога, перуна, велеса, ярила, купала, вони поклонялися сонцю, місяцеві, зіркам, а також усім явищам природи: блискавці, морозу, вітру, вогню, воді тощо. у родинному колі особливими почестями була наділена берегиня — найдавніша богиня добра й захисту людини від усякого зла. з часом берегиня стає «хатньою» богинею. вона захищає оселю, усю родину, малих дітей від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо. зображалась або вишивалась берегиня на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима, і мала захищати домівку від чорних сил. образ берегині вишивався на одязі, вирізьблювався на віконницях, ґанку. невеликі зображення берегині з глини або міді носили на грудях. традиційне зображення берегині — символічна постать жінки із застережливо піднятими руками. її образ з 14 століття входить до українського народно-прикладного мистецтва й дійшов до наших днів. про це нагадує, зокрема, київська оранта із піднятими руками, ніби стоїть на захисті всієї землі української.