Відновіть текст, упослідовнивши речення. Запишіть його, правильно виділивши абзаци. Назвіть ключові слова (словосполучення) у кожному з них.Визначте тему и основну думку відновленого тексту. Який вид міжфразового зв'язку властивий кожному абзацові? Відповідь обгрунтуйте. Назвіть засоби зв'язку.

(1) I це відповідь одразу на двое запитань: про те, що вивчає соцологiя, і про те, що роблять соціологи в суспільстві. (2) Bідомий англійський coцiолог Ентоні Гіденс обгрунтовано пропонye pозглянути із cоцiологчного погляду звичайну каву. (3) На питання «що робить соціолог у суспільстві?» можна дати відповідь-вивчає його. (4) Тож вивчаючи її, ми вчимося світ бачити по-новому, можемо його пояснити, краще розуміти. (5) Соціологічна уява дае змогу побачити в ній і ранковий ритуал прокидання, супровід комунікації («піти на каву»), і міжнародні зв'язки, і великий бізнес. (6)На відміну від багатьох наук, пізнавати які можна лише в лабораторних умовах чи у певних ситуаціях, соціологія наука про те, з чим ми стикаємося щодня.

ответ:

объяснение:

це велике щастя, що ми живемо на такій ічній широті, де маємо аж   чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. усі вони дарують нам свою красу. осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. то світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер…   проте є в осені величава дозріла краса.

у вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. спека минула. стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.

аж очі розбігаються від багатства кольорів! зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. у пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. і коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.

а потім осінь стає сумною. поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. а якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. до наступної весни вирушають птахи у теплі краї. стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. і вітер дужчає. ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. і осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…

подробнее - на -