Визначити жанрові ознаки новели( аргументовано) "Момент" В.В.Винниченка.

любов — це одне з почуттів, що дано зазнати людині в житті. можна сказати, що це почуття робить людини добріше, чистіше, досконаліше. тема любові — одна з ведучих тим світової літератури з найдавніших часів до сьогоднішнього дня. багато закохані стали уособленням цього почуття. варто згадати лейлу й меджнуна, кавалера де грие й манон леско, із собачкою й гурова, а також багатьох-багатьох інших. складно придумати, про що б писали знамениті поети й прозаїки, чим надихалися б великі композитори й художники, не будь на світі любові, древні вважали любов даром богів. це почуття, на їхню думку, наближало смертних до небожителів. у середні століття зложився теперішній культ любові. лицарі присвячували все своє життя служінню прекрасній і й були щасливі. з тих пор словом «лицар» стали називати всякого, хто із шанобливістю й замилуванням ставиться до жінки.

про те, яке місце займала любов у житті наших предків, ми можемо судити, зокрема, по добутках російських класиків. а однієї із причин найвідомішої за всю російську історію дуелі була саме палка любов, що зштовхнулася з пекучими ревнощами. у любові безліч осіб. це любов-дружба, кохання-співробітництво, любов-пристрасть, любов-трагедія й інші. у любові існує не тільки щастя, радість взаємного розуміння, задоволення, але й обман, ревнощі, страх, біль. можна сказати, що на тлі любові інші щиросердечні прояви людини виступають більш чітко, рельєфно, опукло. у такий спосіб людини проверяется любов’ю. сказати «я люблю тебе» виходить, сказати «ти ніколи не вмреш», — помітив якось великий французький письменник альбер камю. люблячий запам’ятовує у своєму серці образ коханої людини, робить того безсмертним, як безсмертне сонце, земля, вітер, і тільки таке безсмертя можливо в нашім недосконалому світі. любов, як уже було сказано, не вигідне придбання, а дарунок. і як усяким несподіваним і приємним подарунком, цим почуттям необхідно дорожити. адже говорять, що щира любов дається чоловік один раз у житті, і це недалеко від правди. відомо, що любов реалізується цілком у сфері міжособистісного спілкування.

тому потрібно як би заново вчитися говорити, думати, дихати. у цьому багато хто бачать працю й тяготи любові, особливо якщо любов увінчується законним шлюбом. тут важливо не втратити власну індивідуальність, власну точку зору на навколишній світ і на саму любов зокрема. «ти в мене одна, немов у ночі місяць, немов у році весна, немов у степу сосно. немає інший такий ні за якою рікою, немає за туманами, далекими країнами» ці рядки належать перу знаменитого барда юрія визборн. їх можна вважати своєрідним підсумком сучасного художнього й життєвого досвіду. сьогодні любов навряд чи набагато змінилася: це почуття всі так само надихає людини на нові починання, здійснення, подвиги. і той, хто проніс це чудове почуття через все життя, може впевнено сказати: «я жив не зрячи».