составить краткое сообщение о лисе по биологии

Лиса является хищным зверем, который принадлежит к семейству псовых. Внешность лисицы схожа со средней собакой, однако, поведение у нее больше напоминает род кошачьих. Голова лисы имеет аккуратную форму, с заостренной мордой, большими ушами темного цвета. Конечности у животного тонкие, но очень сильные.

Все внимание привлекает шубка лисы. Она густая, имеет разный окрас и обладает красотой и пышностью. Чаще в природе можно увидеть рыжих лисиц, но бывают и черные или серые звери. Так же у лисицы длинный хвост с густой шерстью. Зачастую, животные становятся жертвами охотников, которые добывают ценный и красивый мех, который пользуется большим спросом в промышленности.

Объяснение:

Обыкновенная, или рыжая лисица — среднего размера зверь с вытянутым изящным стройным телом, сравнительно короткими лапами, вытянутой мордой, острыми ушами и длинным пушистым хвостом.Дважды в год лисица линяет. Летний мех гораздо более редкий и короткий, зимний — более густой и пышный.

ответ:Водорості — нижчі спорові рослини з фототрофним типом живлення. Водорості можуть бути одноклітинними, колоніальними і багатоклітинними. Особливістю багатоклітинних водоростей є відсутність диференціації тіла на тканини й органи. Тіло водоростей називається талом, або слань. Водорості живуть у водному середовищі. Деякі живуть у ґрунті або повітряному середовищі, проте всі вони потребують достатньої кількості води (роса, туман, бризки тощо). Хлоропласти водоростей називаються хроматофорами.

Відділ Зелені водорості

Зелені водорості — найчисленніший відділ, налічує до 20 тис. видів, що відрізняються величезною різноманітністю розмірів і форм. Велика частина представників у вегетативному стані є гаплобіонтами (мають гаплоїдний набір хромосом). Живуть в основному в прісних водоймищах, проте зустрічаються і в солоних водах, грунті та повітряному середовищі.

Зооспорами називають спори, що мають джгутик (джгутики), який забезпечує їхнє пересування

Хламідомонада — типовий представник джгутиконосних зелених водоростей, що живе в прісних водоймах. Це одноклітинний організм. У клітині міститься одне ядро, один хроматофор, світлочутливе вічко з пігментами, два джгутики. Хламідомонада пересувається у воді до місць, найсприятливіших для фотосинтезу. У разі надлишку органічних речовин у воді хламідомонада може переходити на гетеротрофний іб живлення, всмоктуючи ці речовини всією поверхнею клітини. Біля основи джгутиків є дві скоротливі вакуолі, які видаляють з клітини надлишок води. Хламідомонада є гаплобіонтом і за сприятливих умов навколишнього середовища розмножується нестатевим шляхом, утворюючи від двох до вось ми мітозооспор. У несприятливих умовах хламідомонада починає розмножуватися статевим . Вона утворює дві, чотири, вісім, шістнадцять або тридцять дві ізогамети, які попарно

зливаються, утворюючи диплоїдну зиготу, покриту щільною захисною оболонкою. Потім вміст зиготи ділиться мейотично, оболонка зиготи розрипається і з неї виходять чотири мейозооспори.

Объяснение: