Як філософія може до людині стати щасливою?

Філософи упродовж століть монополізували тему щастя, проте із появою природничих і суспільних наук акценти змістилися. За це поняття взялися економісти, політики, соціологи, біологи. Як наслідок, передусім щастя розглядають тільки в контексті задоволення життям в цілому. З 2012 року під егідою ООН проводять соціологічне опитування “World Happiness Report”. Відповідно до цього щорічного дослідження Україна займає 138-е місце, а 6 основних категорій, що найбільше впливають на різницю в результатах, включають не тільки показники матеріального добробуту, а й таку категорію як рівень соціальної підтримки чи довіри. Зі свого боку, Організація економічного співробітництва та розвитку вже два роки поспіль публікує Індекс кращого життя, де за до 11-ти категорій описує якість життя людей. Отож, сьогодні прогрес суспільного розвитку країн намагаються вимірювати не виключно рівнем GDP, а й апеляцією до якості життя в цілому.

Одним із найбільш поширених переконань про щастя є ототожнення його з приємністю, чи у кращому разі з тривалим позитивним емоційним станом. В історії філософії це спонукало до різних підходів у ставленні до щастя. З одного боку, гедонізм закликає людину зробити насолоду самоціллю людського життя, тоді як епікурейці і стоїки сповідують аскетичний підхід до пошуку задоволення і більше вірять у можливість самообмеження до базових людських потреб задля уникнення страждання і турбот як наслідку фрустрованих бажань та волевиявлень. Однак саме усвідомлення нескінченності людських потреб та неминучої втрати інтересу до них після їх заспокоєння змушує багатьох зі скепсисом ставитися до поглядів на щастя як отриманої приємності від задоволення всіх можливих потреб.

На тлі цих суперечок Роберт Нозік запропонував уявний експеримент. Припустімо, що існує машина, яка дала би можливість підключеним до неї людям постійно відчувати приємність. Ще задовго до фільму «Матриця» автор описує антиутопію, де ми плавали б у резервуарі, підключені до цієї машини, не знаючи про це. Головне питання: «Чи були би ми готові свідомо і добровільно погодитись на підключення заради отримання так званого «щастя»»? На думку Нозіка, таке щастя як суто психічний стан людини – не зовсім те, чого ми прагнемо. Як людей, нас передусім цікавить контакт із реальністю, результатом якого може бути приємність, а не приємність сама по собі. На думку Нозіка,

Объяснение:

в ассирийском войске было введено однообразное вооружение. солдаты применяли луки с металлическими наконечниками на стрелах, пращи, короткое копье с бронзовым наконечником, меч, кинжал, железная палица. усовершенствовано было и защитное вооружение: шлем имел гамноподвеску, прикрывавшую затылок и боковые части головы; воины, ведущие осадные работы, были одеты в сплошные длинные панцири, сделанные из волокна, обшитого продолговатыми бронзовыми пластинками; щиты ассирийских воинов были разнообразны как по форме и материалу, так и по назначению — от легких круглых и четырехугольных до высоких прямоугольных с навесом, защищавшим воина сверху. воин имел при себе бронзовую кирку на длинной деревянной рукоятке, которая применялась при прокладке дорог, устройстве оборонительных сооружений, разрушении завоеванных крепостей, обычно уничтожавшихся до основания, а также железный топор. запасы оружия и снаряжения хранились в царских арсеналах. основным войском считаля кисир. кисир делился на пятидесятки, которые подразделялись на десятки. несколько кисир составляли эмуку (силу).