Чому ліричний герой вірша «Господи, гніву пречистого...» благає Божого гніву та вдячний матері за те, що не вберегла його від біди?​

можеш перевести на руский язык я просто не понимаю.если сможеш я попробую

Ці слова досить складні для розуміння.

З одного боку, людина змінюється впродовж усього життя, оскільки змінюються її думки, уподобання, ставлення до різних речей. Проте є й дещо інше, що лишається незмінним, якась духовна основа, щось таке, що робить людину неповторною, забезпечує єдність її особистості протягом життя. Напевне, про цю основу самототожності людини і йдеться. Ліричний герой прагне не втратити її, не зрадити себе під тиском зовнішніх обставин.

Також може йтися про те, що на початку життя душа кожної людини безгрішна, чиста, не заплямована жодним гріховним учинком чи помислом, але дуже мало хто здатен зберегти душу чистою до кінця життя. Деякі риси людини зумовлені генетично, деякі формуються в ранньому дитинстві, закладаються батьківським вихованням. На Стусовому житті яскраво позначився вплив його матері Ірини (Їлини).