Які образи біблійного тексту зазнали
певних змін??

1) до марусі на весіллі підійшов парубок василь і спитав у неї:   "чи чiт, чи лишка? "  так і назівається ця гра.  2) для світогляду, як і для творчості г.квітки-основяненка характерні різкі контрасти і суперечності. він мав монархічні погляди, але ці погляди не перешкоджали йому виступати проти глашатаїв самодержавства й реакції, він, хоча і належав до знаті, хотів спілкуватися лише з трудовими низами, відмовився від майже всієї спадщини, а що залишилося - використав на користь громаді. хоча квітка-основяненко служив у суді, тих самих суддів зображував насмішкувато, як і з приводу всього начальства, нижче губернатора, також у ньому був присутній і просвітительський гуманізм.  3) найбільше в цьому творі синтементалізму, всі події дуже розчюлюють. ось, як це зображує письменник: "та чого ж я усе от того й туга така, що зачим я на те весiлля тепер засну завтра чим свiт устану, пiду на торг та й розiб'ю свою тугу. коли ж з ним зострiнусь на мiстi, то буцiм його i не знаю, i не буду на нього а вже вiн, вiрно, з нею ходитиме по базару та дещо бо, мабуть, i весiлля швидко то-то вже вiн буде рад, як а чого ж я заливаюсь ох, бiдонька моя! . ох, горечко моє! чого-таки я на весiлля "    реалізм в "марусі" присутний у описі національної української одежі і в обрядах, а саме весілля, звичаї, ігри.  а класицизм - це втылення прекрасного, ідеального, цим гармонічним переплетена весь твір: " от на березах i листя зашупотiли промеж себе, що й вони, по ласцi божiй, будуть красуватись на ясному сонечку. схаменулась травонька, як скропила її небесна росочка; пiднялись стеблинки, розпукались цвiточки i, порозiвавши рiточки свої, надихали на усю долину таким запахом.."  4) змальовано, як я вже помічала, український національний одяг: "сорочка на нiй бiленька, тоненька, сама пряла i пишнiї рукава сама вишивала червоними нитками. плахта на нiй картацька, черчата* (*черчатий — пофарбований у ще материнська — придана; тепер вже таких не роблять.", весілля по українським звичаям з дружкою і танцями, гра  "чи чiт, чи лишка? ", яка теж є національним атрибутом.   5) спочатку батько выдповів сватам так: "  але чому не ? — сказав наум, здохнувши. — бо жаль свого рожденiя."   але наодинці з дочкою він аргументував це такими словами: "  не раз тобi казав, що дiвкою тобi зоставатись не можна, треба замiж iти. приказував тобi, що тiльки кого полюбиш, зараз менi скажи прямо, а я, побачивши, що воно таке є, так би дiло i кiнчав; коли б менi не годивсь, то я б тобi сказав: не треба, не знай його; а коли ж би годився, то б йому поперед усього сказав би, щоб i ти не знала: присилай, козаче, за рушниками; затим, що поки до сватання, так щоб не було у вас нiякого женихання, бо воно до добра не доводить. щастя i твоє, i наше з настею, що василь такий чесний i богобоязний, а другий i незчулася б, як би нав'язав тобi камiнь на шию, що й повiк би його не зняла, хiба б з мосту та у воду. якби я знав з самого першу об василевi, то я б тобi сказав, зачим не за нього; i ти б так не пристала до нього, i тобi легше було б його забувати. а тепер як хоч, так i терпи, бо не ."   6) за епітетів ("румяненький", "моторний"), порівнянь ("очі веселенькі, як зірочки"), метафори ("уси козацькі" (тобто як у козака).