Написати твір на тему я відвідувач ​

Объяснение:

Я не можу вам дати точну адресу крамниці, де я працюю. У податковій інспекції, у довідковому бюро вам теж нічого не скажуть. Більш того, я знаю людей, які ніколи — розумієте, ні-ко-ли! — до нас так і не змогли потрапити. Учора бачили двері, вітрину, але все справи, справи, відкладали на потім — і ось... Навіть ні замка на дверях, ні напису "Зачинено" — просто нічого. Як і не було. Я забув ще попередити: банківського рахунку в нас теж немає, бо немає юридичної адреси. І замовити товари не можна: багато хто з відвідувачів і сам не знає, що йому у той час буде потрібно. Натомість наші товари зберігають свої властивості дуже довго, якщо не псувати їх необережним словом або недовірою.

Так, наприклад, один дідусь, що мав у дитинстві розмовляючих олов'яних солдатиків (знак якості нашої фірми), випадково знайшовши їх у шухляді старої шафи і подарувавши онукові, почув, що вони виконують його накази. Після того ж самого чарівного слова, що й раніше! Правда, за появи дорослих солдатики поводили себе як звичайнісінькі іграшки, але хлопець розповідав про штурм фортеці, роль якої виконувала бабусина скриня, як справжній генерал.

Справа в тому, до чиїх рук потрапить товар. Ось, наприклад, чарівні різнокольорові кульки. Ви що, гадаєте, ми тримаємо їх у крамниці або привозимо кожного понеділка зі складу? Ні, кожен із працюючих у нашій крамниці може вилучати їх просто з повітря. Вам який колір подобається? Але, гоп! Дарую. Ні-ні, які гроші, я ж сказав — дарую... Не тримати ж мені його у роті під час розмови. І оцей, за вухом, теж заважає. Беріть! Комусь подаруєте для доброго настрою. Не зумієте з-за вуха, дістанете просто з кишені. Головне — посміхнутися.

А ось шухляда, в якій все зникає: зошити з помилками, листи з невиконаними обіцянками, мої цигарки. Це, мабуть, моя жінка накоїла, бо в неї така ж сама, для шпильок та ґудзиків, так там все на місці. А син і без всякої чарівної шухляди олівці кожного дня губить...

Вибачте, я зайду до маркету, куплю молока. У куточку, де з'являються вимріяні тварини, треба завжди мисочку із свіжим молоком ставити. Я вже помітив, що мріють частіше про собак або кошенят.

Ні, молоко не чарівне, треба тільки справжнє, а то звикнуть до чарівного, що потім новий хазяїн робитиме? А тим, хто спробує — від скупості — намалювати миску з молоком чи підсунути порожню, умовляючи звірятко поїсти, я наш товар не відпущу. Така інструкція є.

Який товар найцікавіший? Мабуть, чарівне люстерко. Показує, який ти насправді. Ні, поки ще ніхто не наважився взяти додому — не дуже зручно.

Що там за стілець у кутку? Це машина часу. Трохи оббивка потерлась, бо дітлахи, відлітаючи у майбутнє, включають повну швидкість. Чи користувався нею я сам? Так, з'їздив у минуле — вибачитися перед бабусею, що приділяв їй мало часу, поспішаючи на стадіон...

Сфотографуватися до газети? Ні, не можна. Розумієте, все одно буде засвічена плівка. Самі здогадайтеся, чому...

Вибачте, ось іде мій добрий знайомий. Він прибігав сюди ще хлопчиськом. Потім приводив дружину, дочку. Зараз іде з онукою. Він і сам може творити чудеса, і я із задоволенням взяв би його у компаньйони...

Вам — сюди, двом покупцям залишатися не можна. Ось вам чарівна авторучка — пише чудові інтерв'ю, не перекручує фактів і зовсім не робить помилок...

Сдетства всем известно, что александр сергеевич пушкин – один из величайших поэтов мира. но наряду с этим он еще и замечательный писатель. мне запомнилось множество его произведений – сказки, повести, рассказы, публицистические сочинения. но наибольшее впечатление на меня произвела повесть александра сергеевича «пиковая ». произведение было написано в 1833 году, то есть в последние годы жизни пушкина. последние годы поэта и прозаика прошли в тяжелой обстановке все более обострявшихся отношений с царем и вражды к поэту со стороны влиятельны кругов придворной и чиновничьей аристократии. несмотря на то, что в таких тяжелых условиях творческая работа не могла быть интенсивной, именно в эти годы написано произведение «пиковая », а также ряд других творений. сразу привлекают внимание эпиграфы автора, написанные к каждой главе и коротко отражающие их общий смысл и идею, читателям разобраться в том, для чего в произведении служит тот или иной эпизод, отрывок. пушкин часто использовал эпиграфы. эпиграф относится к числу факультативных элементов композиции произведения. именно своей необязательности эпиграф в случае его применения всегда несет важную смысловую нагрузку. учитывая то, что эпиграф - средство авторского выражения, можно выделить два варианта его употребления в зависимости от того, присутствует ли в произведении непосредственное высказывание автора. в одном случае эпиграф будет составной частью структуры художественной речи, во втором случае - единственным элементом, не считая заглавия, явно выражающим авторский взгляд. в произведении александра сергеевича пушкина «пиковая » эпиграф несет в себе выражение авторской позиции, то есть это второй вариант. в произведении мы сталкиваемся с целой системой эпиграфов. такая система в не редкость. у пушкина нет случайных, лишних слов. эпиграфы произведения «капитанская дочка» на равных правах со всеми остальными элементами текста участвуют в формировании его идейного и художественного смысла, подготавливают читателей к правильному восприятию и истолкованию «пиковой ». главный герой «пиковой » - герман. мне совершенно не нравится этот персонаж повести - человек бережливый, расчетливый, но не имеющий никаких моральных, духовных ценностей. чтобы достичь своей цели, он пошел на обман наивной мун и настойчиво выведывал у старушки графини ее карточный секрет. герман вызывает у меня крайнюю неприязнь и презрение еще и тем, что он идет на отпевание старой графини только из-за собственных страхов и суеверия: он не хочет, чтобы старуха являлась ему ночью. он боится, что дух умершей графини, скончавшейся как раз после разговора с ним, германом, будет беспокоить и мучить его. графиня также не вызывает у меня никаких положительных эмоций: эгоистичная старуха почему-то не хочет никому, даже собственным сыновьям и внукам, говорить комбинацию карт, приносящую удачу и страшно пугается, когда герман заговаривает с ней об этом. но графиня сыграла ключевую роль в повести. она явилась герману пиковой , потому что тот не выполнил графининого условия – не женился на елизавете петровне. так что секрет старухи все равно не герману, потому что был раскрыт против ее воли.