Як людина використовує природу зони лiсостепу?ОЧЕНЬ НАДО (Розгорнута відповідь)

Лісостеп – перехідна зона між Поліссям і Степом. Здається, що все в ній запозичене. Так, але запозичене найкраще. Тут ще століття тому були безмежні відкриті простори, порослі сивою ковилою. Були і великі гаї з дуба та граба, що вабили подорожнього прохолодою в літню спеку, а повітря духмяніло мальвою і буркуном. Уже розорано різнотравні степи, зведено ліси. На їхньому місці колоситься пшениця, дозріває соняшник, наливаються соком цукрові буряки. Залиті водосховищами береги Дніпра. Але лишилися високі кручі, складені гранітами, та глибокі балки, порослі шипшиною, терном і глодом. Уславлений український чорнозем, який тисячоліттями створювала природа, й донині щедро живить сади і лани. У Канівських горах на горі Чернечій спочиває Тарас Шевченко. У лісовому урочищі Холодний Яр точилася боротьба проти польського гноблення, яку назвали Коліївщиною. На берегах славетної річки Рось завершилася перемогою українського війська Корсунська битва. Усе це – наш Лісостеп, найкомфортніша територія для життя людини.

С тех пор как Люба пришла, Каныш перестал чувствовать одиночество. Потому что, сейчас у миколы есть небольшое звание. А Люба летом и осенью на поле. Трактор едет , издавая звук. Если закончат пашить, то другие дела зовут. Они незная дождя работают. Люба много работая даже иногда не видит своего сына. Там и есть бабушка вырастившая миколу. Микола привыкла к ней. Нет никакой чужды.

ты откуда вообще