на скільки відсотків зміниться прогнозована чисельність населення України 2020 року період 2014 року​

Чисельність насе́лення Украї́ни на 1 липня 2020 року згідно з даними ООН становила 43,733 млн осіб разом з Кримом (35-те місце у світі)[1]. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2021 року чисельність наявного населення України з врахуванням тимчасово окупованої території Донецької області, Луганської області, але без Автономної Республіки Крим і міста Севастополь становила 41 588,4  тис. осіб[2]. Чисельність українців стабільно зменшується[3], народжуваність 2017 року становила 10,3 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 14,4 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -0,41 % (220-те місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала так: станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав); на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 млн осіб; після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 млн осіб; 1970 року — 47 млн осіб; на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 млн осіб; згідно з переписом 2001 року — 48,5 млн осіб; перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 млн осіб .

Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі . Пересічна густота населення — 74,3 особи/км² . Рівень урбанізованості досить високий — 69,1 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких чотири міста-мільйонника — Київ (столиця), Харків, Одеса й Дніпро. Місто Донецьк внаслідок депопуляції втратило частину населення і статус мільйонника м

Объяснение:

1. значение атмосферы в природе и жизни человека: — газообразной оболочке поверхность земли не нагревается днем и не остывает ночью так сильно, как, например, поверхность луны, лишенная атмосферы. кислород, содержащийся в атмосфере, необходим всем живым организмам для дыхания и существования.

2. воздух — смесь газов (главным образом азота и кислорода — 98—99 % в сумме и зависит от влажности (концентрации водяного пара), а также аргона, углекислого газа, водорода), образующая земную атмосферу.

3. наблюдать за облаками, как известно, можно только в соответствующую погоду. сами виды облаков напрямую зависят от текущей погоды. так, в пасмурную или дождливую погоду можно увидеть кучевые, кучево-дождевые или слоистые облака. остальные виды, как правило видны лишь в более-менее ясную погоду без осадков: перистые, высококучевые, перисто-слоистые, перисто-кучевые и т. д.

4. движение, поток воздуха в горизонтальном направлении.

5. темные грозовые облака движутся по небу: гремит гром, сверкают молнии. так называемые теплые грозы – это результат подъема нагревшихся у поверхности земли масс воздуха. фронтальные возникают, когда теплый воздух вытесняется вверх движущимся фронтом холодного.

6. погода - состояние атмосферы в данном месте, в данное время.

7. климат - это метеорологические условия, свойственные данной местности. погода - сиюминутное проявление, климат - это совокупность устойчивых погодных условий, характерных для конкретной местности. погода-состояние атмосферы сегодня. климат- типичная погода для данной местности.