Яку життєву мудрість ви повинні взяти з собою? новела павутинка​

Твір Акутагави «Павутинка» має глибокий і суто філософський зміст. Це швидше притча, ніж щось інше, тому, щоб краще зрозуміти її зміст, треба мати неабиякі знання з східної філософії, зокрема, з японської.  Ця новела-притча була створена автором для дітей і мала на меті розвивати в дітях високі моральні якості, виховувати в них творчі здібності, вчити дітей жити на світі.

Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі.  В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я  походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини.  Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний  добрий вчинок: колись Кандата ів павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс. Будда бере тоненьку павутинку, символ тієї нитки долі, один кінець якої знаходиться у руках долі,  і опускає її в озеро. І цією павутинкою, ниточк

Объяснение:

степан - молодой крепостной рабочий, трудится на хозяина. сильный, смелый, прямолинейный человек. встретил хозяйку медной горы, которая дала ему сказать приказчику, чтобы тот прекратил работать на красногорке. степан не испугался наказания приказчика, и выполнил просьбу хозяйки. отказался взять
ее в жены, так как у него была настенька. хозяйка подарила ему изумрудные камешки. женился на насте, ее и себя избавил от крепостничества, построил себе дом, но стал грустным и больным. степан всю жизнь берег изумрудные камушки и помнил о хозяйке.

настенька-  

невеста, а после
жена степана. хозяйка медной горы подарила ей шкатулку с различными женскими украшениями. об изумрудных камушках ничего не знает, степан никогда не говорил ей о них.

платье «из шелкового, слышь-ко, малахиту», и «то оно блестит, будто стекло, то вдруг полиняет, а то алмазной осыпью
засверкает, медным »