Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Галичини​

На початку XX ст. національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні набув політичного характеру: його учасники усвідомлювали необхідність боротьби за українську державу. У січні 1900 р. в Харкові діячі студентського руху Д. Антонович, Б. Камінський, М. Русов та інші разом із членами "вільних громад" заснували Революційну українську партію (РУП). її програму виклав адвокат М. Махновський у брошурі "Самостійна Україна". В ній він закликав народ до боротьби за єдину й неподільну вільну самостійну Україну від Карпат до Кавказу. РУП обстоювала інтереси селянства, працювала в масах. Рупівці взяли активну участь в селянському русі. У 1900-1901 рр, в Україні відбулося 670 селянських виступів, а 1902 р. він охопив Полтавську, Київську, Харківську губернії. Селяни палили поміщицькі маєтки, ділили їхні землі. Повстання придушувалися збройною силою, але це лише загострювало суперечності.

У 1902 р. М. Махновський створює Українську народну партію (УНП). Її основними цілями, сформульованими М. Міхновським у кількох програмних Документах, були: просвіта українського народу шляхом роз'яснення його національних інтересів; побудова самостійної демократичної держави; націоналізація землі й передача її селянам без викупу; усуспільнення засобів виробництва й ліквідація експлуатації. Лідер УНП М. Міхновський зробив вагомий внесок у справу розбудови української державності, вказавши на те, що нашому народові слід іти до незалежності, використовуючи досвід західної цивілізації.

1904 р. частина членів РУПу утворила Українську соціал-демократичну спілку, яка на початку 1905 р. влилася до меншовицької фракції РСДРП на правах її автономної секції. Інша частина під керівництвом В. Винниченка, С Петлюри й М. Порша у грудні 1905 р. проголосила утворення Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Це одна з найчисленніших партій, яка обстоювала ідеї автономії України, конфіскації земельної власності й демократизації суспільного" життя. Не визнаючи більшовицького революційного екстремізму, лідери партії не погоджувалися увійти до складу РСДРП. На таких же позиціях стояла Єврейська соціал-демократична робітнича партія "Бунд", що діяла в середовищі єврейського пролетаріату і ремісничого люду в Україні

Объяснение:

В основном, введение уставов имело далеко идущие негативные последствия. Население Младшего и Среднего жузов окончательно потеряло остатки государственности. Казахстан постепенно становился колонией Российской империи. Нововведения заметно ограничили и свободу кочевий. Они привели к смешению родовых коллективов. Некогда процветавшее кочевое и полукочевое скотоводство начинало приходить в упадок.

Царское правительство установило фиксированный государственный налог. Он шел на содержание чиновничьего аппарата и войска. Реформа царского правительства закрепила создание послушного аппарата управления из числа родоправителей и султанов. Они были приравнены к российским чиновникам и теперь служили за вознаграждения и чины. Назначение и смещение их напрямую зависели от благосклонности к ним регионального российского начальства.

Выборы волостных управителей и старших султанов привели к появлению такого позорного явления, как взяточничество, подкупы голосов выборщиков и российских чиновников. Один из немецких исследователей Ф. фон Шварц писал: «Окружное начальство продавало наиболее привлекательные должности волостных старост (управителей — авт.) тому, кто больше давал». Эти выборы породили противопоставление одних родов другим, когда народ голосовал за кандидатов только своих родов. А когда на выборы старших султанов допустили представителей «черной кости», то началось и противопоставление султанов и родоплеменной знати.

Центры окружных приказов становились плацдармом для дальнейших военно-колониальных действий империи на территории Казахстана и в среднеазиатских владениях. Часть султанов выступила против царской реформы, особенно та, которая оказалась обойденной при распределении новых должностей. Протесты вылились в вооруженные восстания.

Но при всей своей колонизаторской сущности реформы 20-х годов XIX века некоторому развитию торговли, здравоохранения и образования в Степи. Строго запрещалось выходцам из России самовольно селиться на землях номадов. Это обстоятельство задержало процесс переселения крестьян в Казахстан почти на полвека. Казахи были на законодательной основе освобождены от воинской повинности.

1. Назовите основные причины ликвидации ханской власти в Казахстане. 2. Какую главную цель преследовал царизм, опираясь на «Устав о сибирских киргизах»? 3. Расскажите о новой системе управления в северовосточных районах Казахстана. 4. Как осуществлялись выборы должностных лиц в округах? 5. Какие функции выполнял окружной приказ? 6. Какие повинности несли казахи Среднего жуза согласно проведенных реформ? 7. Какие изменения произошли в сфере хозяйства и торговли в Степи? 8. Какие изменения произошли в сфере здравоохранения, религии и образования? 9. Расскажите о ходе открытия внешних округов. 10. Каковы были особенности введения «Устава об оренбургских киргизах»? 11. С какой целью был введен институт дистанционных начальников? 12. Какие изменения произошли в жизни оренбургских казахов в 1844 году? 13. Назовите основные последствия проведения реформ. 14. Используя карту, укажите местонахождение окружных приказов и трех частей Младшего жуза.

Объяснение:

хз это тебе или нет