Художній аналіз віршу осінь маляр​

Жанр – вірш

Рід літератури – лірика

Вид лірики – пейзажна

Тема: милування рідним краєм.

Ідея: зображення яскравих фарб природи. Панування осені.

Основна думка: зобразити мальовничо-пейзажні фони.

Настрій – замріяно-захоплений

Образи – осінь, ліс, вітер, пісня

Художні засоби “Осінь-маляр із палітрою пишною”

Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті», «кольорами дивними», «цілунками переливними», «фарби рожеві, злотисті, червоні», «срібно-блакитне повітря», «Ніжні осінні пісні тихо дзвонні».

Метафори: «тихо …  кружляє», «осипає красою», «розсипа роси», «тумани розливає», «ліс одягає», «ліс обливає».

Уособлення: «ніжно сміється до вітру», «грає цілунками з ним переливними».

Віршований розмір: чотиристопний дактиль

Объяснение:

и рассказ «телеграмма», и повесть «станционный смотритель» заставляют задуматься об отношении к нашим стареющим родителям. у нас, у молодых, свои дела, свои интересы, свое счастье. но как бы, подобно насте и дуне, не пришлось нам, даже глубоко раскаявшись, жить с чувством невыносимой тяжести и непомерной вины перед своими родителями.

писатели, на наш взгляд, выражают надежду, что молодое поколение, много говорящее о доброте, а 80% опрошенных считают себя добрыми людьми (приложение 3), прежде всего не забудет о самых близких и родных людях – родителях…