БЫСТР

СКОРЕЕЕЙ

Эгипет:

Розгалуження іригаційна система землеробства.

Цивілізація Стародавнього Єгипту розвивалася в посушливому кліматі, з огляду на близькість Аравійської та Лівійської пустель, і річки Нілу, яка тече з озера Вікторія на північ в Середземне море. Ця область майже без опадів, річка Ніл має ключове значення для розвитку єгипетської цивілізації. Річка забезпечила родючу оазу серед великих пустель, які дозволили давнім єгиптянам утворити могутню державу на основі піднесення сільського господарства.

Високий рівень води при розливі Нілу, обіцяв багатющий приріст для полів, низький рівень Нілу неминуче приносив з собою страх перед «голодним роком». Це було обґрунтовано, тому що розлив приносить ґрунтам не лише родючість, а й вологу.

Объяснение:

можно лучший ответ умляю

Древние славяне (праслав. *slověne, ст.‑слав. словѣнє[1]) — раннесредневековые славяне в период расселения славянских племён, примерно с VI (наиболее ранние достоверные письменные свидетельства) по VIII век.

Примерно в V веке началась славянская экспансия, как полагают, с территории Прикарпатья, верховий Днестра, а также правобережья среднего Поднепровья, на запад, юг и северо-восток. На запад славяне мигрировали в направлении верховий Вислы, а затем Лабы, огибая внешние Западные Карпаты (то есть с восточной и северной стороны Карпат). На восток славянские племена распространялись в направлении верховий Волги и Оки. На юг славяне двигались в сторону Дуная, затем вдоль него на запад, заселяя местности вдоль притоков Дуная и вторгаясь в пределы Восточной Римской империи. На север славяне расселились к VIII веку до Ладожского озера, ассимилировав местное балтское и финское население. В советское время господствовали версии автохтонности славянских племён на большей части Восточной Европы или Польши, но археологические данные последнего времени указывают, по мнению некоторых исследователей, на формирование заметного массива славян как части единого этноса в ареале киевской археологической культуры (II—IV веков).