Максим рильський осинь маляра анализ вирша Ж ​

Автор – Максим Рильський

Жанр – вірш

Рід літератури – лірика

Вид лірики – пейзажна

Тема: милування рідним краєм.

Ідея: зображення яскравих фарб природи. Панування осені.

Основна думка: зобразити мальовничо-пейзажні фони.

Настрій – замріяно-захоплений

Образи – осінь, ліс, вітер, пісня

Художні засоби “Осінь-маляр із палітрою пишною”

Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті», «кольорами дивними», «цілунками переливними», «фарби рожеві, злотисті, червоні», «срібно-блакитне повітря», «Ніжні осінні пісні тихо дзвонні».

Метафори: «тихо …  кружляє», «осипає красою», «розсипа роси», «тумани розливає», «ліс одягає», «ліс обливає».

Уособлення: «ніжно сміється до вітру», «грає цілунками з ним переливними».

Віршований розмір: чотиристопний дактиль

Объяснение: так или нет

троекуров – барин, старинного воспитания, генерал в отставке. он богатый и знаменитый на все округу вдовец, который воспитывает взрослую дочь на выданье. его боятся. окружающие его люди начинают волноваться, лишь только услышав имя или фамилию. ему в самых незначительных прихотях, так как боятся навлечь гнев всесильного помещика троекурова.

сам кирила петрович относится к такому поведению окружающих как к должному. по-другому и не должно быть, считает он. для него нет различий, со всеми он ведет себя надменно. не удосуживая никого своим вниманием и посещением, к себе он требует обратного. он должен быть центром, все внимание окружающих должно быть направлено на него.

это , самолюбивый и извращенный человек. автор воплотил в его образе все пороки человеческого слабоумия. описание троекурова – это описание недалекого умом человека, не умеющего сдерживать свой пылкий нрав и пагубные привычки.