Як впливають політичні експеременти на життя

ТЕМА «СОНЦЕ»

Мета: показати рух сонця по небу.

Матеріал: Вертикальний предмет (стовп, дерево), крейда.

Умови проведення досліду: літо, сонячна днина.

Хід досліду: Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) і накреслити крейдою тінь від котрогось з них. Повторити опівдні та ввечері.

Мета: показати залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла.

Матеріал: ліхтарик.

Умови: затемнене приміщення.

Хід досліду: Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20-30 секунд, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли було більш тепло.

Мета: та сама.

Матеріал: природні об’єкти; металеві предмети, розміщені на подвір'ї.

Умови: весна, літо, рання осінь, сонячна днина.

Хід досліду: Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на дотик температуру води, піску, різних предметів уранці, опівдні та ввечері. З'ясувати залежність між висотою стояння сонця (проміння йде збоку чи прямо – як у ліхтарика) та кількістю його тепла.

ТЕМА «ПОВІТРЯ»

Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.

Умови: звичайне приміщення.

Хід досліду: Склавши трубочкою губи, з силою втягнути повітря. Повітряний потік "звучить" і відчувається на губах.

Увімкнути вентилятор і дати дітям відчути рух повітря.

Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповнені повітрям.

Перекинути порожню склянку догори дном, та, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?

Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?

Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?

Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.

Умови: весняна або літня днина.

Хід досліду:

Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне.

Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.

Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям.

Мета: продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.

Хід досліду: Запропонувати дітям на короткий час затулити носа й рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря та відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час за кішкою, кролем.

ТЕМА «ВОДА»

Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).

Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).

Умови: звичайне приміщення за будь-якої пори року.

Хід досліду:

Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.

Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.

Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.

Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини.

Умови: звичайне приміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.

Хід досліду: Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. По ігати за парою і за поступовим зменшенням кількості води у колбі.

Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) й піднімається вгору.

Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і випаровування її.

Матеріал: пласкі мисочки з водою.

Умови: літо, сонячна днина.

Хід досліду: Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну – на сонці, іншу – у затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.

Мета: продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину і навпаки.

Матеріал: прозора склянка, лід.

Умови: зима, морозяна днина.

Хід досліду: Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.

Висновок: у холоді вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг – це різні стани води.

Впроизведении "кладовая солнца" встречаются два героя настя и митраша. у каждого из них есть свои достоинства и недостатки.          митраша был моложе сестры на два года. он небольшого роста, но плотный, лобастый, затылок широкий. это и сильный парень. лицо мальчика было усыпано золотыми веснушками, а носик его, чистенький, глядел вверх. митраша , но трудолюбивый и целеустремленный. учителя в школе называли его "мужичок в мешочке", потому что в своём десятилетнем возрасте он уже выполнял всю мужскую работу в доме. мама умерла от болезни, отец погиб на войне. и они с сестрой остались сиротами. митраша обладал чисто мужскими волевыми качествами и был похож на своего отца. он выучился у отца столярному делу. у мальчика были нужные для этого инструменты. митраша делал различную деревянную посуду: бочонки, шайки, лохани. он всегда вспоминал о советах папы и они ему .          мальчик бывал на всех собраниях, старался понять общественное мнение. митраша любил природу, пытался воспользоваться ее благами, но когда он оказался в лесу, где все общее, то он и, сам того не замечая, попал в беду.          мальчик сильно любил сестру настю. подражая отцу, он наставлял её, учил. но когда сестрёнка не слушается, "мужичок в мешочке" начинает хорохориться и злиться. митраша - прекрасный человек, который в дальнейшем будет хорошим и трудолюбивым мужчиной.          настя наоборот была вся в мать. автор шутливо называет её золотой курочкой. всё дело в том, что вся она отливала золотом. веснушки на лице были золотые, волосы такого же цвета, лишь носик один был чистенький и глядел вверх.          это были умные дети. они часто выполняли общественную работу: танкистам, работали на колхозных полях, на лугах, на скотных дворах. у детей было много животных, но они всё равно хорошо с ними справлялись.          во многом настя и митраша похожи, но есть у них и различия. с одной стороны настя благоразумная, ведь она пыталась отговорить брата пойти по дороге. с другой она поступила эгоистично, когда в ходе ссоры с митрашей бросила его и ушла вместе с корзинкой для клюквы.          "мужичок в мешочке" был и из-за этого он и попал в беду, но своей находчивости он спас себя. именно смекалка мальчику спастись: попав в слепую елань, он смог подозвать собаку, и она спасла его. митраша был смелый, не зря же все в деревне удивились, когда узнали, что именно он подстрелил серого помещика. даже взрослые не смогли бы поверить, что десятилетний мальчик подстрелил волка.          а "золотая курочка" из-за своей жадности тоже чуть не попала в беду. если бы она не опомнилась, её бы укусила змея. на фоне гармоничной природы, на фоне разнообразных богатств, освоенных человеком, жадность насти воспринимается как писателя тем, кто отступает от истинно человеческого. зло, с которым она сталкивается в природе, заставляет девочку оглянуться на себя и понять, какую ошибку она совершила, поддавшись вначале обиде, а затем азарту сбора ягоды. тревога, отчаяние, страх за брата охватывают душу девочки. именно через восприятие окружающей природы настя в полной мере осознает свой поступок:           автор хорошо относится к своим героям. михаил пришвин использует уменьшительно-ласкательные суффиксы для описания митраши. он называет его "мужичок в мешочке", детей -"умненькие детки, любимцы", "их чистенькие носики".          герои рассказа мне понравились, но некоторые их действия нет. если-бы митраша не был таким , а настя не поступила эгоистично с ним, то возможно не было бы тех несчастий, которые          им довелось увидеть. но так как они поняли свои ошибки их можно простить.