11. Які наслідки мала Куликовська битва для подальшого розвитку
Північно-Східної Русі?​

Объяснение:

літичні наслідки цієї перемоги були величезні: продемонстрована на Куликовому полі міць загальноросійського виступу ще більше зміцнила значення Москви як центра національного об'єднання в боротьбі за звільнення від татарської залежності

Битва на Куликовому поле являла собою справді народну справу, подію всесвітньо-історичного значення, що поклало початок повній ліквідації Золотої орди і звільненню від татарського ярма Русі і ряду народів Східної Європи. Куликовська битва з'явилася для всього слов'янства героїчним прикладом національно-визвольної боротьби. Вона вплинула на розвиток народного руху проти гніту турецьких і німецьких загарбників у країнах західних і південних слов'ян.

Владимир Мономах

Стремясь прекратить княжеские распри, Владимир Мономах созвал в 1097 году в Любече снем (съезд). Любеч входил в Черниговское княжество и был крепостью, охранявшей водный днепровский путь из «варяг в греки». В любечском замке Владимира Мономаха, расположенном на высокой горе, шесть князей (Владимир Мономах, Святополк Изяславич, Олег и Давид Святославичи, Давид Игоревич Владимир-Волынский и Василько Ростиславич Теребовльский) договорились прекратить распри. «Каждый да держит отчину свою», — решили князья. Некоторые историки полагают, что таким решением было положено начало феодальной раздробленности Руси. Второй важный во касался борьбы с половцами. Однако надежды на «строение мира» между князьями оказались зыбкими. Сразу после съезда был ослеплён Василько Теребовльский, Владимиру Мономаху удалось удержать в «узде» многочисленных потомков Ярослава Мудрого. Клятвопреступника волынского князя Давида Игоревича лишили удела.

Авторитет Владимира Мономаха на Руси стал непререкаемым. Объединительная политика князя шла с успехом, княжеские распри утихли на долгие годы. Дружины руських князей объединились для совместного похода в степь и нанесли степнякам ряд сокрушительных поражений. В кровавой сече на реке Самаре (1103) пало двадцать половецких ханов, а хан Белдуя был взят в плен и зарублен.