Создайте файл с информацией о вакансиях в поезде. структура записи: дата вылета, номер рейса, последний пункт назначения, время вылета, количество свободных мест в купе, количество свободных мест. выведите информацию о том, что должно быть определенное количество вакансий очень нужно!! с++​

ку:

ст  — це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність»[1]  (і.  р.  гальперін)(

«текст  — певна, з функціонально-смислового погляду упорядкована, група речень або їх аналогів, які являють собою, завдяки семантичним і функціональним взаємовідношенням елементів, завершену смислову єдність»[джерело? ]  (в.  в.  одинцов).

найістотнішими текстовими ознаками є (а.  п.  загнітко):

цілісність; зв'язність; структурна організованість; завершеність.

текст  — середній елемент схеми комунікації, яку можна уявити у вигляді триелементної структури: автор (адресант) → текст → читач (адресат). як серединний (проміжний) елемент комунікативного акту текст виявляє свою специфіку у кодуванні і декодуванні. щодо мовця (адресанта) текст є кодованою величиною, оскільки мовець кодує певну інформацію. для сприйняття вміщеної у тексті інформації читач повинен її декодувати (а.  п.  загнітко).

текст породжується мовцем, тим, хто пише, відповідно до його задуму, з потребою найкращого передавання змісту. текст редагується на етапі внутрішньої, мислиннєвої підготовки, а в письмовому варіанті  — також в процесі саморедагування, відповідно до стилістичних норм мови, комунікативної доцільності в кожній окремій ситуації.

у сучасному мовознавстві виділилися два підходи у лінгвістичних дослідженнях текстів:

функціональна типологія (соціальні функції й мета використання текстів) іструктурна типологія (внутрішня організація текстів) (м.  р.  львов)[джерело? ].

перший напрям значно відтворює традиційну для риторики класифікацію, що зближує типи мовлення (тексту) з жанрами: це розповідь, опис, роздум. інший, структурний, підхід («лінгвістика тексту») пов'язаний з виявленням, вивченням і моделюванням внутрішньотекстових зв'язків, причому вводиться поняття «компонента тексту» (абзацу, надфразної єдності, складного синтаксичного цілого тощо).

основні категорії тексту[ред.  •  ред. код]

текст, особливо художній, на думку а.  п.  загнітка, складний і багатоплановий, оскільки завданням його інтерпретації є вияв максимуму закладених у ньому думок і почуттів художника (автора). і тому тут доречно буде подати основні текстові категорії та розтлумачити їх.

цілісність  тексту пізнається через його взаємозв'язані категорії  — категорію членованості і категорію зв'язності. кожен компонент тексту характеризується відносною смисловою завершеністю.

формальну  зв'язність  тексту називають когезією (в.дреслер), зовнішньою злитістю (к.кожевнікова); змістову зв'язність  — когерентністю (в.дреслер), внутрішньою злитістю (к.кожевнікова), інтегративністю (і.  р.  гальперін) .

нерозривна єдність доцентрових і відцентрових сил у тексті виявляється у проспекції і ретроспекції (а.  п.  загнітко). ретроспекція насичена такими компонентами, як тематичні слова (пам'ять, спогад), граматичний час  — теперішній історичний, прислівники місця і часу («тоді», «там», «колись» тощо).

художній текст не існує без сформульованої ідеї твору (концепта), який є визначальною його категорією. ще одна категорія  —  модальність тексту  — є обов'язковою у художньому творі. поза нею текст як комунікативний елемент  — не існує. «модальність тексту починається ще до його створення: з першого акту авторського вибору  — теми і проблеми твору» (а.  п.  загнітко).

якщо розглядати текст як структуровану одиницю, необхідно зазначити про наявність текстових парадигм:

жанрова (жанр  визначає структурні особливості твору); функціонально-стильова (об'єднує тексти за функціональним спрямуванням); індивідуально-авторська (об'єднує всі твори одного автора).

інформативність тексту  — здатність тексту бути носієм завершеного повідомлення, передавати інформацію. інформативність як важлива властивість тексту характеризує кількість інформації, що міститься в ньому, її важливість і новизну.

засоби зв'язку в тексті[ред.  •  ред. код]

засобами зв'язку в тексті можуть бути такі елементи, що забезпечують єдність стилю:

змістові, логічні і психологічні зв'язки: єдність місця, часу, дійових осіб; зв'язок з минулим і майбутнім (єдність сюжету). літературні,  риторичні засоби  зв'язку: