Дослідити структуру речень. З'ясувати, які з них не є складними реченнями з різними видами зв'язку: ( з схемами, і повним розобором) 1. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темніє просо. 2. Харитя поглядала в той куток, де лежав серп, і думала свою думу. 3. Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними. 4. Василько їхав лісом, коні глибоко поринали в сніг і ледве-ледве переступали з ноги на ногу. 5. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалася тепла, ясна_ батькова хата. 6. Хо сидить на росяній траві, а стара пам’ять його підсовує йому образи, де свіжими, яскравими фарбами малюються події духу людського. 7. Василько глянув навкруги: здорові дуби стояли в лісі, мов страховища, і звідусюди простягали до нього цупкі чорні гілки (З тв. М. Коцюбинського).

Чимало історичних пам’яток на землі українській. Вони мовчать, але їх чують, вони напівзапали в землю, але їх видно і крізь товщу віків. Такими є Золоті ворота Києва. Через них можна розгледіти минуле й майбутнє міста Кия. Золоті ворота були зведені Ярославом Мудрим. Яким був первісний вигляд Золотих воріт? Вони становили собою архітектурну тріаду: власне ворота, фортечну вежу, храм. Три споруди різного призначення доречно й гармонійно злились у єдине ціле. Брама замикала пояс оборонних укріплень міста. Довжина цього поясу сягала трьох з половиною кілометрів. Вежа була прямокутна, з високою аркою, яку вгорі прикрашала декоративна кладка. З боку поля фортечна вежа мала три яруси вікон-бійниць. Однокупольний храм Благовіщення здіймався над склепінням воріт. Він був розписаний вишуканими фресками. Перед воротами був глибокий рів, через який перекидали підйомний міст. Київ завжди гостинно відчиняв двері перед бажаними гостями: посольствами далеких і близьких країн, купецькими караванами. Але ворогів Золота брама завжди жахала. Літописи свідчать, що ніхто з напасників не зміг прорватися до Києва через Золоті ворота. Не змогли цього зробити й лави Батия – вони ввірвалися до міста з боку Лядських воріт. Прорвавши укріплення, кочівники знищили місто. «Усе на світі боїться часу, але час боїться пірамід», - говорили давні єгиптяни. Безперечно, Золота брама – не колоси-усипальниці серед пісків пустелі. Проте справа не в розмірі. Будь-яке визначне творіння людських рук непідвладне часові. Не запали в Лету й Золоті ворота. 1832 р. їх відкопали. Брама – ровесниця всесвітньовідомої Київської Софії – вдруге побачила світ. У 1982 році археологи та архітектори відбували церкву над Золотими воротами. Під новобудовою-макетом зображено руїни давніх Золотих воріт, зведених великим київським князем Ярославом