Іменники любов юність сіль в орудному відмінку однини

За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни. і відміна:   іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями  -а, -я  в називному відмінку однини:   вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя; , голова, сирота, убивця. ii відміна:   а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням  -о  в наз. відмінку (переважно назви осіб):   бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, дніпро, петро; татуньо; б) іменники середн. роду з закінченнями  -о, -е, -я  (крім іменників із суфіксами  -ат-, -ят-, -ен-  при відмінюванні):   вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання;   також іменники із суфіксами згрубілості  -ище, -исько,  утворювані від іменників усіх родів:   вітрище  (від  вітер), дівчисько  (від  дівча), свекрушисько(від  свекруха). iiі відміна:   іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи:   вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь,  а також слово  мати,  в якому при відмінюванні з’являється суфікс  -ер-. iv відміна: іменники середн. роду: а) з закінченнями  -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат, -ят:   гуся  (гусяти), дівча  (дівчати), лоша  (лошати), теля  (теляти); б) з закінченням -я  (із суфіксом  -ен-  при відмінюванні):   ім’я  (імені), плем’я (племені).

Ялюблю займатися спортом,тому що люблю його.я щодня займаюся зарядкою,займаюсь займатися спортом,то людина буде здоровою.а здорова людина-щаслива