Придумать продолжение приключений гномов в лесу

Гномы трудолюбивый народ! они постоянно работают в шахтах и добывают там полезные ресурсы! но раз в году у них есть праздничный день! в этот день они отдыхают, веселятся, немного выпивают! ну, что с них взять, гномы есть гномы! так вот, в этот праздничный день, три гнома мортан, форен и зуган пошли в лес на пикник! нашли там большую поляну, разбили там палатки, собрали веток для костров и т.д. но к их несчастью поднялся сильный ветер и огонь от костров попал на деревья и уже через минуту вся поляна зажглась ярким пламенем! гномы испугались и бросив всё стали спасть свои не высокие жизни! ползя на корточках, рискую сжечь свои густые бороды, они пробивались сквозь пламя и горящие ветки! вдруг они услышали звон колокола, в этом звоне они узнали звон колокола которым обычно бьют тревогу в их деревне! ничего не видя, гномы побежали на звук! через 10 минут они уже были в деревне! через 15 уже был взят под контроль, а через пол часа вовсе потух! к счастью для мортана, форена и зугана всё закончилось хорошо! спустя месяц, они уже как и все работали в

Жил гномик. както разоставалось несколько дней до нового года.гномика отправили в лес за припасами.он там повстречал там многих животных.

Відповідь:Дракон із твору Ю. Винничука досить незвичайний. Вісім років він жив і виховувався сам, бо всі його родичі давно зникли. Яйце, з якого він вилупився, багато років пролежало у печері. Це не хижак, не страшна істота, а щиросердна міфічна тварина, які ніколи нікому не завдавала кривди. А ще дракон знав грамоту: вмів читати та й навіть писав вірші.

          Але не в очах кожного дракон має такі позитивні риси. Так, князь його характерезує зовсім інакше: «Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите».

         Проте пан Гудбрант таки наголошує на тому, що дракон зовсім не звичайний: «Але до того веду, що цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває. А найбільше, що мене здивувало, — вигляд його печери». А печера здивувала тому, що у інших драконів завжди перед входом лежить чимало кісток, що говорить про їхню хижацьку суть. Це й же житель Гличини не може похвалитися своєю здобиччю.

       Дракон Грицько, не зважаючи на свою натуру, протистоїть природі. У той час, як люди всіляко показують своє справжнє обличчя. Більшість із них – ненажерливі, брехливі та жорстокі. Грицько ж виступає їхнім антиподом, контрастує з ними свої милосердям, щирістю та добротою.

Пояснення: