Іть добрать до спільнокореневих слів казка, верба, береза.слова.

на мою думку, слово в нашому життi є дуже важливим. недарма ж кажуть, що слово не горобець, вилетить i не спiймаєш. воно дуже впливає на нас i лише одне слiвце може назавжди змiнити наше життя.

по-перше, слово має надзвичайну силу, воно, як зброя, може поранити людину або смертельно вразити її. правда ж, що в багатьох художнiх творах слово порiвнюють iз мечем, кинджалом, ножем i шаблею. мотив слова-зброї є одним iз провiдних у творчостi лесi українки, володимира сосюри.

яскравим прикладом може слугувати поема лесi українки «давня казка», де пiснi спiвця зламати опiр ворога, завоювати серце коханої, боротися iз соцiальною несправедливiстю. вiйна ганебного «соромного дiла» й слова, яке бореться за правду, на думку поетеси, триматиме, доки настане «правда нова».

по-друге, енергiя кожного слова повертається добром чи злом до тiєї людини, яка його вимовила. у народi про це кажуть: як гукнеш, так i вiдгукнеться.

за не треба далеко ходити. гляньмо на звичайну сварку в громадському транспортi. призвiдець – якийсь один роздратований, агресивний пасажир. його руйнiвна енергiя шукає виходу й «щедрим» потоком виливається на когось iз попутникiв. слово – вiдповiдь – вiдсiч- сутичка – лайка. мить – i вже всi обляпанi брудом найогиднiших слiв! усi, а не лише той, хто першим сказав бридке слово, хоча вiн теж отримав своє.

з цього випливає висновок, що слово є дуже сильною зброєю, здатною впливати й на того, хто її має, i на того, на кого вона нацiлена. тому перед тим, як щось сказати подумайте, адже воно вам ще повернеться,а якщо й не вам, то вашим внукам. i пам’ятайте, що слово - свiдок iсторiї, свiдок часу.