Приказки на тему знання и розум 5 прро розум и 15 аобо 18 приказок про знання а то я ищу и не могу найти

Яка головонька,така й розмовонька. розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди.розум за гроші не купиш. золото без розуму — болото. два хитрих мудрого не переважать. хто знання має, той мур зламає. хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду. розумний учить, дурень повчає. сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. розумний розсудить, а дурень осудить. пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням. мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. око бачить далеко, а розум ще дальше. перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом! не бажай синові багатства, а бажай розуму! не краса красить, а розум. не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.наука не пиво: в рот не віллєш! науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить. що написане пером, не вивезеш і волом. по одежі стрічають, по уму проводжають. перед розумом, і сила поступається.навчай інших — і сам навчишся. наука в ліс не веде, а з лісу виводить. людей питай, а свій розум май! за одного грамотного сім неграмотних . голова без розуму, як ліхтарня без свічки.

Спершу осінній ліс жовтогарячий та золотий. згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. дерева міцно засинають в очікуванні зими. тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. тому в лісі часті тривожні сутінки. і стоїть тиша. чути тільки як завиває осінній вітер. іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. проповзе між опалим листям їжачок. до них відізветься тиха розмова пташок.      але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. великий грибний острів – це осінній ліс.