Писанка якусь розповідь звідки вона походить щось таке і

Писанка – це неповторне багатство. його треба берегти, як безцінний скарб! нам слід пишатися ним перед усім світом. о.довженко. пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. оздоблюються писанки , рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя. багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього всесвіту. звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в україні? досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивченням трипільської культури (v-іі тис. до н. вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. так зображена н малюнку богиня лада дуже нагадує образ берегині. їх поєднують благально піднесену догори руки та інші характерні елементи. на території україни писанкарство набуло найбільшого поширення за часів київської русі, в х-хііі ст. запроваджуючи християнство на русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збігалося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння ісуса христа. звичайне куряче яйце недовговічне, тому в київській русі майстри майоліки у великій кількості виготовляли керамічні розписані яйця, і це дало змогу багатьох поколінням милуватися ними. найулюбленішим мотивом був мотивом сосонки – яскраво-зеленої травички, що найперша прокидається після зими і пленяться, сповіщаючи про прихід весни. улюбленим кольором майстрів був жовтий та світло-зелений на темному, здебільшого коричневому або чорному тлі. такі писанки можна побачити у державному музеї історії україни. татаро-монгольська навала на русь припиняє діяльність ремісничого цеху, який р5епродукував українські писанки з глини, що експортувалися в інші країни. у цей період поступово розвивається писанкарство, починається розподіл традицій мистецтва за регіонами. за період хііі до другої половини хіх ст. у писанкарстві майже не виникає нових елементів. найдавніші писанки, виготовлені з курячих яєць, зберігаються в музеях і датовані другою половиною хіх – початком хх ст. вони мають характерні ознаки кожного регіону їх виготовлення. в україні писанки виконують обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. обрядова функція писанки пов’язана зі святкуванням перших днів пасхи. зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни. матеріалом для писанки є пташине яйце. за технікою виконання сучасній писанці передувала крашанка – яйце пофарбоване в один колір рослинними фарбами. пізніше з’явилася крашанка, яка побутує й до цього часу. яйце опускають у фарбу, потім крапають на нього гарячим воском. коли віск вихолоне, яйце кладуть у темнішу фарбу. після цього яйце опускають у гарячу воду, де віск сходить з нього залишивши різної величини і форми крапочки по кольоровому тлі. із кінця хіх ст. поряд із писанками створюються дряпанки і мальованки.

Если искать много счастья не малое потеряешь,и будешь ценить и уважать если будешь не вежливым останешься один на всегда,