Вiрш ринг випиши з вiрша в двi колонки слова з позитивним i негативним значенням.яких слiв бiльше

Валентина ульянова  знаток  (373)  1 год назадідейно-художній аналіз:   вірш написаний 1911 року і за деякими джерелами є першим друкованим віршем павла тичини. 1911 рік - це лише період становлення майбутнього поета, як особистості, рік навчання в чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю чернігівщини. проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста.  вірш не належить до жодної збірки, пізніше входить до збірки „сонячні кларнети”.  за жанром – це шедевр інтимної лірики.  темою вірша є вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних емоцій відчуття кохання  ідейне навантаження вірша не чітке, тут змішані хвилюючі ноти передчуття щастя і глибинне злиття з природою, отже, уславлення гармонії.  ліричний герой сповнений почуттів, він звертається з риторичними запитаннями до уявних опонентів, які теж мають відчувати те, що і він, він закликає до рішучості, проте сам, не виявляє рішучості, лише щира, закохана душа здатна бачити символічні образи природи, а закохані, очевидно, бачать спільні образи. і тому риторичне питання початку вірша трансформується в риторичне ствердження. ліричний герой знайшов однодумців, він не самотній у своїх почуттях!   головних героїв тут цілий ряд. безперечно, спочатку варто відзначити кохану, яка абсолютно не візуальна, вона навіть бездіяльна, бо просто але і у своєму сні вона – це все для ліричного героя.  композиційно вірш поділяється на дві частини. обидві починаються риторичними питаннями. спочатку простір обмежений лише липою, яка шелестить, у другій частині простір ширшає – це вже гаї, вони сплять, але „все бачать крізь тумани”. простір враз стає – місяць, зорі а потім швидше звуковий образ ..”солов’ї” (цікаво, хто бачив вночі солов’ але як же вночі вони спі  навіть у такого красномовного лірика , як наш герой не вистачило слів виразити , як же вони співають: „а солов’ї ” красномовні три крапки, чи не так?   художні засоби , які наявні в цьому вірші традиційні для інтимної лірики. але головним, я вважаю – протиставлення. природа-людина, в даному контексті повна співзвучність. риторичне запитання, риторичне ствердження, звичайно ж, епітети, метафори. присутня синекдоха „дідугани” (дерева)  римування:   яскраво виражений чотиристопний ямб з незакінченою стопою, жіноча рима чергується з чоловічою, римування паралельне (перевірте)  кохання не потребує слів, це надзвичайно тонке почуття, яке досить часто брудниться словами, пафосність тут недоречна, вона дратує. якщо вже і писати про кохання, то саме так, без од и дифірамбів на адресу об’єкта почуттів, а так просто и щиро, я повірила почуттям цього юнака, він досить щирий в них, коли кохаєш, то все навколо змінюється, оживає, і насамперед змінюєшся сам!

Риси характеру яви: 1. жадний( не давав сестрі велосипеда) 2. дружній ( є хорошим другом) 3. веселий 4.. прийде на ( не залишив павлушу самого коли йшов дід) 5. має гарну уяву ( хотів побудувати метро під свинарником) 6.добрий 7. щедрий